19 березня 2009 р.
№ 9/196
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючий),
Харченка В.М.,
Вовка І.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника
представника відповідача -Дорошенка Б.М.
касаційну скаргу
Луганського національного аграрного університету
на постанову
від 25.12.2008
Луганського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 9/196
господарського суду
Луганської області
за позовом
Комунального підприємства "Облтепло"
до
Луганського національного аграрного університету
про
стягнення 172401,14 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
У вересні 2008 року комунальне підприємство "Облтепло" звернулося з позовом до Луганського національного аграрного університету про стягнення з відповідача 170819,62 грн. заборгованості за абонплатою у зв'язку із постачанням теплової енергії, 1405,78 грн. пені та 175,74 грн. річних.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2008 у справі № 9/196 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнено з Луганського національного аграрного університету на користь Комунального підприємства "Облтепло" 170819,62 грн. боргу, 1405,78 грн. пені та 175,74 грн. річних.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 25.12.2008, а рішення господарського суду першої інстанції від 21.11.2008 залишити без змін. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 11, 14, 321, 526, 527, 625 ЦК України, 173, 174, 193 ГК України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним матеріалам справи, 15.10.2007 між сторонами у справі був укладений договір № 122-б, згідно умов якого позивач зобов'язався здійснювати поставку теплової енергії до приміщень відповідача, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за вставленими тарифами на умовах цього договору.
Умовами зазначеного договору було передбачено, що оплата за теплову енергію, яка постачається, здійснюється на рахунок позивача шляхом перерахування грошових коштів протягом 7 днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, який слідує за звітним.
Відповідно до п. 3.3 договору сторони визначили, що тарифи на поставку теплової енергії, відповідно до діючого законодавства, встановлюються уповноваженими органами. У випадку прийняття уповноваженими органами рішення про зміну тарифів, оплата послуг споживачем здійснюється по новому тарифу з моменту його запровадження в дію без внесення змін до даного договору.
Апеляційним судом також було встановлено, що 24.06.2008 рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради № 188 був встановлений з 01.07.2008 двохставковий тариф на поставку теплової енергії, згідно якого місячна плата за одиницю теплового навантаження у продовж року складає 21400 грн./Гкал., а плата за одиницю спожитої теплової енергії упродовж опалювального сезону -236,45 грн./Гкал.
У цьому ж зв'язку, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату за червень та серпень 2008 року, однак відповідачем були порушені строки оплати рахунків, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з червня по вересень 2008 року станом на 11.09.2008 в сумі 170819,62 грн.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 526, 549, 550, 551, 552, 625 ЦК України, дійшов до правильного висновку про задоволення позову шляхом стягнення з відповідача 170819,62 грн. боргу, 1405,78 грн. пені та 175,74 грн. річних.
При цьому, суд обґрунтовано виходив з того, що, відповідно до Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 № 191, двоставковий тариф -це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Луганського національного аграрного університету залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 у справі № 9/196 залишити без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Вовк І.В.