Кіровоградської області
"01" квітня 2009 р.
Справа № 16/12
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Медапаратура", м. Київ
до відповідача: 1-а міська лікарня м. Кіровограда Управління охорони здоров'я Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
про стягнення 438 375,65 грн.,
Представники:
від позивача - Степаненко Г.М., довіреність б/н від 12.02.2009 року;
від позивача - Уряшев А.В., довіреність № 76 від 27.02.2009 року;
від відповідача - Кахнова А.В., довіреність № 01-09/517 від 02.03.2009 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Медапаратура" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про оплату вартості поставленого товару в сумі 398 500,00 грн., грошового еквіваленту індексу інфляції загальної суми боргу за період прострочки в сумі 35028,15 грн., грошового еквіваленту процентів від загальної суми заборгованості за період прострочки в сумі 4847,50 грн.
01.04.2009 р. в судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 02-14/6986), якою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог і остаточно просить стягнути з відповідача вартість поставленого товару в сумі 398 500,00 грн., грошовий еквівалент індексу інфляції загальної суми боргу за період прострочки - 33633,40 грн., грошовий еквівалент процентів від загальної суми заборгованості за період прострочки - 4 356,20 грн., а також понесені у справі витрати по сплаті державного мита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 14-147).
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що вказані дії позивача не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог і розглядає вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що подана до суду 01.04.09 р.
В наданому до суду відзиві позивач позовні вимоги повністю не визнав, посилаючись на те, що з боку відповідача відсутнє правопорушення, оскільки подія, з настанням якої пов'язано виконання відповідачем грошового зобов'язання не настала, у зв'язку з чим вимоги позивача відповідач вважає безпідставними, в позові просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
25.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Медапаратура" (далі - ТОВ ВТО "Медапаратура" або Постачальник) та Першою міською лікарнею управління охорони здоров'я Кіровоградської міськради м. Кіровограда (далі - міська лікарня або Замовник, або Покупець) укладено договір постачання № 5/2110 (далі - Договір постачання, а.с. 8-11).
Відповідно до умов Договору постачання, Постачальник передає у власність Замовника, а Замовник приймає устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне ЛОТ № 1 (Флюорограф з цифровою обробкою зображення ФЦОЗ) (далі - Обладнання) в асортименті, кількості та за цінами, згідно Додатку № 1 до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору та на умовах, які визначені даним Договором, Замовник зобов'язується прийняти до оплати обладнання на умовах цього Договору. Разом з Обладнанням Постачальник одночасно передає Замовнику його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується Обладнання та підлягає переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (п.1.1 Договору постачання).
Сторони в Договорі постачання обумовили порядок розрахунків, який відповідно до п. 6.2 встановлює, що розрахунки за поставлене Обладнання (або Товар) здійснюються покупцем протягом 30 днів з моменту поставки товару; у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок Покупцем за поставлений Товар здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дати отримання ним бюджетного призначення на свій рахунок.
Тобто, зі змісту п. 6.2 Договору постачання вбачається, що виконання Замовником грошового зобов'язання зумовлено наявністю фактичного бюджетного фінансування.
На виконання умов Договору постачання на підставі наказу-накладної № 20 від 01.09.2008 р. Постачальник відпустив, а Замовник в особі Слуцького М.Я., за відповідним дорученням серія ЯПМ-311111 від 01.09.08 р. прийняв Обладнання, вартістю 398 500, 00 грн. (а.с. 12, 31).
В той же день сторонами договору було укладено договір № 08-08-2 на відповідальне зберігання, за умовами якого Замовник, як Поклажодавець передає Постачальнику, як Зберігачу на безкоштовне відповідальне зберігання Обладнання (а.с. 13).
Відповідно до наказу-накладної № 35 від 29.10.2008 р. Замовник в особі Марчук М.О. 31.10.08 р. отримав Обладнання з відповідального зберігання (а.с. 14).
Позивач в позові, посилаючись на виконання ним взятого на себе згідно Договору постачання зобов'язання поставити Замовнику Обладнання, стверджує, що відповідач у відповідності до п. 6.2 Договору, починаючи з 01.10.08 р. заборгував вартість отриманого ним 01.09.08 р. Обладнання в сумі 398 500, 00 грн.
Господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Посилання позивача на п. 6.2., як на правову підставу своїх вимог, зокрема, про стягнення вартості переданого у власність відповідача Обладнання, є безпідставним, оскільки умова, передбачена даним пунктом Договору постачання, як-то фінансування з бюджету в сумі 398 500,00 грн., на момент звернення позивача з позовом до суду не настала.
За умовами укладеного сторонами Договору постачання, а саме пункту його 6.2 Замовник зобов'язаний сплатити вартість отриманого Обладнання протягом 30 днів з моменту поставки товару. Разом з тим, сторони не виключали випадку затримки бюджетного фінансування, у зв'язку з чим в Договорі постачання сторони обумовили і строк оплати Обладнання у випадку затримки бюджетного фінансування.
Отже, зі змісту пункту 6.2 Договору постачання вбачається, що сторони узгодили як строк оплати у випадку здійснення бюджетного фінансування, а також у випадку затримки такого фінансування.
Тобто, при вирішенню даного спору, встановленню та доведенню належить факт бюджетного фінансування, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом.
Позивачем не наведено в позові жодної обставини, а також не надано доказів того, що на момент звернення з позовом позивача до суду, бюджетне фінансування в сумі 398 500,00 грн. відповідач отримав на свій рахунок.
У наданому до суду відзиві бюджетне факт бюджетного фінансування міської лікарні до звернення позивача до суду з даним позовом відповідач заперечив.
Крім того, даний факт спростовується і наданими до суду відповідачем доказами, а саме: листом управління охорони здоров'я № 467 від 24.09.08 р.; адресованими управлінню охорони здоров'я Кіровоградської міської ради заявками міської лікарні на фінансування станом на 02.09.08 р. № 01-03/2011 від 02.09.08 р., на 12.12.08 р. № 01-03/3059 від 12.12.08 р., № 01-03/2604 від 22.10.08 р., станом на 13.10.08 р. № 01-03/2501 від 13.10.08 р., № 01-03/2469 від 09.10.08 р., № 01-03/2369 від 02.10.08 р., № 01-03/2083 від 08.09.08 р., станом на 26.11.08 р. № 01-03/2907 від 26.11.08 р., станом на 11.11.08 р. № 010-/2792 від 11.11.08 р., станом на 05.11.08 р. № 01-03/2749 від 05.11.08 р.; листами міської лікарні на адресу управління охорони здоров'я Кіровоградської міської ради № 01-03/97 від 15.01.09 р., № 0103/122 від 20.01.09 р., № 0103/299 від 05.02.09 р., № 0109/26 від 08.01.09 р., депутатським запитом на адресу Кіровоградської міської ради (а.с. 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64). Надані до суду відповідачем докази свідчать про вжиття ним заходів, спрямованих прискорення виконання зобов"язання щодо проведення оплати вартості отриманого Обладнання.
Крім того, факт відсутності бюджетного фінансування підтверджується також і листом управління охорони здоров'я Кіровоградської міської ради № 418 від 18.03.09 р. та доданими до нього матеріалами, що були надані до суду на вимогу ухвали від 03.03.09 р. (а.с. 116-117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124-125, 126, 127-128, 129, 130, 131, 132-133, 134-135, 136, 137, 138-139).
Отже, наведені вище докази свідчать про те, що на день звернення позивача до суду з позовом, бюджетне фінансування фактично було відсутнє, що свідчить про те, що строк виконання відповідачем свого обов'язку ще не настав.
Враховуючи те, що на момент розгляду справи бюджетне фінансування в повному обсязі в 398 500,00 грн. не відбулося, відповідно у відповідача зобов'язання здійснити відповідну оплату не виникло.
З огляду на викладене, твердження позивача про порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо сплати вартості отриманого Обладнання, є безпідставним.
Разом з тим, під час розгляду даної справи, міською лікарнею до суду надані докази того, що 20.02.09 р., 27.02.09 р., 24.03.09 р., 25.03.09 р. та 31.03.09 р. було здійснено бюджетне фінансування за придбання флюорографа частково, а саме в сумі: 56 000,00 грн., 18 875,00 грн., 12 000,00 грн., 2 400,00 грн., 161 900,00 грн., на загальну суму 251 175,00 грн. (а.с. 65, 66, 151, 152, 153, 154).
Міська лікарня, враховуючи отримання нею на свій рахунок бюджетне фінансування, у визначений пунктом 6.2 Договору постачання строк, здійснило оплату вартості отриманого Обладнання в сумі 251 175,00 грн., що повністю відповідає сумі здійсненого бюджетного фінансування, чим виконала належним чином взяте на себе зобов'язання.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт здійснення відповідачем оплати частини вартості флюорографа, а саме в сумі 251 175,00 грн., що свідчить про відсутність в цій частині позову, а також наявності підстави для припинення провадження позовних вимог в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Решта бюджетного фінансування на придбання флюорографа в сумі 147 325,00 грн. на день вирішення спору не проведена, у зв'язку з чим обов'язок відповідача в частині оплати вартості Обладнання в сумі 147 325,00 грн., виходячи зі змісту п. 6.2, у відповідача не настав, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині позовних вимог є безпідставними.
Оскільки, господарський суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушення зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем Обладнання, тому відсутні підстави для нарахування передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних витрат, сплата яких передбачена саме за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В цій частині позовних вимог позивачу в позові слід також відмовити.
Господарський суд критично ставиться до доводів позивача, викладених ним у письмових поясненнях, що надані до суду 01.04.09 р. (а.с. 148-149), оскільки по-перше, викладена у п. 6.1 Договору постачання умова оплати у випадку затримки бюджетного фінансування не належить до відкладальної обставини, передбаченої ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, враховуючи наявність затвердженої програми економічно-соціального розвитку галузі охорони здоров'я на 2008 рік. По-друге, господарський суд вважає недоречним посилання позивача на ст. 617 Цивільного кодексу України, оскільки передбачена Договором постачання обставина можливої затримки бюджетного фінансування не є умовою, що звільняє сторону від виконання обов'язку, а є умовою, що вказує лише на встановлений порядку та строку оплати Товару, отриманого за Договором постачання. Також безпідставним вважає господарський суд твердження позивача про нікчемність положень Договору постачання, оскільки відповідно до вимог ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивач в супереч ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України не навів закону, яким встановлена недійсність такого правочину, як правової підстави його нікчемності.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, господарські витрати покладаються на позивача і не стягуються.
Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Провадження в частинні стягнення основного боргу в сумі 251 175,00 грн. припинити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя Л.С. Коротченко