19 березня 2009 р.
№ 11/147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.,
суддів
Дроботова Т.Б.,
Швеця В.О.,
розглянувши касаційну скаргу
Приватної незалежної аудиторської фірми
"Довіра-Аудит"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року
у справі
№ 11/147
господарського суду
Полтавської області
за позовом
Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Проектний інститут "Укргеолбудпроект"
до
Приватної незалежної аудиторської фірми
"Довіра-Аудит"
про
стягнення помилково зарахованих грошових коштів
Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 02.03-10/134 від 18.03.09 у зв'язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г. для розгляду справи № 11/147 сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.
за участю представників сторін від:
позивача: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача: Бойко С.О. (дов. від 16.03.09),
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Проектний інститут "Укргеологбудпроект" у березні 2008 року звернулося з позовом до Приватної незалежної аудиторської фірми "Довіра-Аудит" про стягнення помилково зарахованих грошових коштів у сумі 5000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.08, ухваленим суддею Гетя Н.Г., у задоволенні позову відмовлено у зв"язку з недоведеністю.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Федорчука Р.В. -головуючого, Ткаченка Б.О., Лобаня О.І. постановою від 11.12.08 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, позовні вимоги задовольнив. Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що між сторонами відсутні договірні відносини, а відтак відсутні й підстави для проведення будь-яких розрахунків між ними. При цьому, апеляційний суд послався на положення статей 207, 626, 627, 638 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційного суду від 11.12.08, Приватна незалежна аудиторська фірма "Довіра-Аудит" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.08 залишити в силі. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції положень статті 181 Господарського кодексу України, статті 644 Цивільного кодексу України,статті 17 Закону України "Про аудиторську діяльність".
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом спору у даній справі є вимога Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Проектний інститут "Укргеолбудпроект" до Приватної незалежної аудиторської фірми "Довіра-Аудит" про стягнення помилково перерахованих позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 27 від 16.01.08 у розмірі 5000, 00 грн.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що між сторонами відсутні договірні відносини, а відтак відсутні й підстави для проведення будь-яких розрахунків між ними. Апеляційним судом установлено, що ДП НАК "Надра України" "Проектний інститут "Укргеолбудпроект" платіжним дорученням від 16.01.08 № 27 перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 5 000 грн відповідно до договору від 04.12.07 № 3. Суд апеляційної інстанції не прийняв в якості належного доказу підставності перерахованих грошових коштів проект договору № 3 про надання аудиторських послуг від 04.12.07, в силу того, що останній не підписаний сторонами договору та не скріплений печатками сторін, що тим самим не може свідчити про їх волевиявлення. Апеляційний суд вказав, що наявні в матеріалах справи копія листа-замовлення від 15.01.08, не підписана уповноваженою особою позивача та без печатки ДП Національної акціонерної компанії "Надра України" "Проектний інститут "Укргеолбудпроект", а також лист № 1 від 15.01.08 не є належними доказами в підтвердження існування домовленості сторін про встановлення, зміну припинення цивільних прав та обов"язків. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, задовольнивши їх в повному обсязі. Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Упродовж усього розгляду справи відповідач наголошував на тому, що між ним та позивачем склалися відносини з надання аудиторських послуг. При цьому він посилався на наявність листа-замовлення позивача з проханням надати аудиторські послуги від 15.01.08, лист-згоду відповідача від 15.01.08, а також проект договору від 15.01.08. На думку скаржника, поза увагою місцевого та апеляційного господарських судів залишився і той факт, що передавши відповідачу документи для здійснення аудиторської перевірки, позивач тим самим здійснив фактичні дії щодо його виконання. Крім того, відповідач зауважив, що 17.01.08 ним були надані позивачу обумовлені сторонами послуги. Усі ці доводи повною мірою не досліджувались та не були встановлені дійсні правовідносини, що склалися між сторонами. Таким чином суду належало врахувати вимоги статті 11 Цивільного кодексу України, якими передбачено підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, та враховуючи їх, достеменно з'ясувати питання про те, з яких підстав виникли цивільні права і обов'язки між сторонами спору.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести всі доведені фактичні обставини справи та на їх підставі встановити дійсні правовідносини, що склалися між сторонами.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції визнає, що висновок судів обох інстанцій про те, що для укладення договору про надання аудиторських послуг обов"язковою є його письмова форма зроблено без врахування положень статті 17 Закону України "Про аудиторську діяльність" згідно з якою аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Пунктом 2 статті 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Вирішуючи даний спір, суди обох інстанції залишили поза увагою вищезазначені приписи, а відтак не з"ясували, чи є обраний позивачем спосіб захисту належним в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що спір розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.
Колегія суддів бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує про порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також питань, що стосуються оцінки доказів, при цьому колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів, не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.
Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу приватної незалежної аудиторської фірми "Довіра-Аудит" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2008 року і рішення Господарського суду Полтавської області від 11 вересня 2008 року у справі № 11/147 скасувати.
Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Дроботова
В. Швець