донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.03.2009 р. справа №28/80
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Кододова М.М. - за дов. б/н від 18.08.08 р.,
від відповідача:
не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
06.01.2009 року
по справі
№28/80 (Курило Г.Є.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький бетонний завод «Фрегат», м. Донецьк
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк
про
стягнення 92750 грн. 51 коп.
У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький бетонний завод «Фрегат», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк, про стягнення 92750 грн. 51 коп.
Позивач до моменту прийняття судом першої інстанції рішення по справі неодноразово змінював розмір позовних вимог і остаточно заявою від 29.12.08 р. змінив підстави позовної заяви та зменшив розмір позовних вимог до 94232 грн. 83 коп. Зазначив, що поставки здійснювались відповідно до ст.ст. 11, 509, 530, 638 Цивільного кодексу України, тобто, на підставі фактичних правовідносин по поставці товару та його частковій оплаті. Просив господарський суд Донецької області стягнути з відповідача суму у розмірі 94232 грн. 83 коп., в тому числі суму боргу в розмірі 89376 грн. 81 коп., 3 % річних в сумі 923 грн. 44 коп. та інфляційні в розмірі 3932 грн. 58 коп. за період з 27.08.2008 р. по 30.12.2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.01.09 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький бетонний завод «Фрегат», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк були задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 89376 грн. 81 коп., 3% річних в сумі 871 грн. 79 коп. та інфляційні витрати в сумі 3932 грн. 58 коп. В іншій частині позову було відмовлено.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009р. скасувати та прийняти рішення, яким позивачу у задоволенні його позовних вимог відмовити.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький бетонний завод «Фрегат», м. Донецьк, надав відзив на апеляційну скаргу, яким зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в процесі провадження даної справи. Тому просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення відносно апеляційної скарги.
Заявник апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 28.01.09р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення ухвали суду від 23.01.09р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 23.01.09р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій» та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли фактичні взаємовідносини з поставки продукції, які підтверджуються видатковими накладними № 516 від 13.05.08 р. на суму 6040 грн. 00 коп., № 517 від 14.05.08 р. на суму 3817 грн. 50 коп., № 544 від 15.05.08р. на суму 6795 грн. 00 коп., № 545 від 15.05.08 р. на суму 3152 грн. 00 коп., № 546 від 17.05.08 р. на суму 297 грн. 00 коп., № 547 від 17.05.08 р. на суму 54500 грн. 00 коп., № 529 від 19.05.08 р. на суму 1464 грн. 00 коп., № 530 від 19.05.08 р. на суму 1576 грн. 00 коп., № 569 від 19.05.08 р. на суму 7030 грн. 00 коп., № 570 від 20.05.08 р. на суму 3815 грн. 00 коп., № 589 від 21.05.08 р. на суму 1030 грн. 00 коп., всього на суму 89516 грн. 50 коп.
20.08.08 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідачем поставлена продукція була оплачена лише на суму у розмірі 139 грн. 69 коп., то позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача (з урахуванням остаточних змін), суми заборгованості у розмірі 89376 грн. 81 коп., 3 % річних в сумі 923 грн. 44 коп. та інфляційних в розмірі 3932 грн. 58 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов»язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
У відповідності до абзацу 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
20.08.08р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та виконання.
Оскільки відповідачем не було надано до суду першої інстанції доказів сплати грошових коштів в сумі 89376 грн. 81 коп. за поставлений позивачем товар, то місцевим господарським судом позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 89376 грн. 81 коп. правомірно були задоволенні.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги той факт, що мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, судом першої інстанції правомірно задоволенні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький бетонний завод «Фрегат», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк, і в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 3932 грн. 58 коп. за вересень -листопад 2008 р., оскільки це є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання, в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України.
Через невірно визначену позивачем дату виникнення права вимоги, місцевим господарським судом правомірно зроблено перерахунок 3 % річних та стягнуто з відповідача 871 грн. 79 коп. за період з 03.09.08 р. по 30.12.08 р., як сплату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання.
Також суд першої інстанції правомірно визначився, що клопотання відповідача від 27.11.08 р. про призначення по справі № 28/80 судово-будівельної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки зазначене клопотання не стосується предмету спору.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009 року у справі № 28/80 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «SDS», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009 року у справі № 28/80 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2009 року у справі № 28/80 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.