01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.03.2009 № 14/271
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Надточей В. Д. (за дов.), Гень О. Ф. (за дов.),
від відповідача - Мартиненко В. В. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) Фірма "Вета"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2008
у справі № 14/271 (суддя
за позовом ТОВ "Ксератек Україна"
до ТОВ Фірма "Вета"
про зобов"язання повернути майно
28.11.2008 ТОВ «Ксератек Україна» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ Фірма «ВЕТА» про зобов'язання повернути майно, а саме, кришку копіювального столу в кількості 1 шт., принтер 9130 - 1 шт., копір 3232 Е - 1 шт., копір РС-860 00138 - 1 шт., Xerox Ricoh 4615 (б/у) - 1шт., Xerox Work Centre Pro 420 (б/у) - 1 шт., MFY Ricoh Aficio 1022 (зберігання) - 1 шт.
В порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, 17.12.2008 позивач подав заву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов'язати ТОВ Фірма «ВЕТА» повернути наступне майно: копір 3232 Е - 1 шт. та кришку копіювального столу - 1 шт., у зв'язку з тим, що відповідач частково повернув майно.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2008 у справі № 14/271 позов ТОВ «Ксератек Україна» до ТОВ Фірма «ВЕТА» про зобов'язання повернути майно задоволено.
Зобов'язано ТОВ Фірма «ВЕТА» повернути ТОВ «Ксератек Україна» наступне майно: копір 3232 Е - 1шт., вартістю 41 928, 00 грн. та кришку копіювального стола - 1 шт. вартістю 350, 00 грн., які передані згідно акту приймання - передачі від 30.06.2008.
Присуджено до стягнення з ТОВ Фірма «ВЕТА» на користь ТОВ «Ксератек Україна» 629, 35 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справ.
Скаржник зазначає, що згідно статті 594 Цивільного кодексу України кредитор (відповідач), який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. Таким чином, за наявності заборгованості у позивача перед відповідачем у сумі 30509,27 грн., з яких 22 754, 70 грн. - за поставлені тонери та 7 754, 57 грн. - за виконані роботи, на підставі статті 594 Цивільного кодексу України ТОВ Фірма «ВЕТА» притримало майно позивача.
У відзиві позивач зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне:
30.10.2007 між ТОВ Фірма «ВЕТА» (виконавець) та ТОВ «Ксератек Україна» (замовник) було укладено Договір № 1 про співробітництво.
30.09.2008 між тими ж сторонами відповідно до Договору про співробітництво № 1 від 30.10.2007 було підписано Акт приймання - передачі, за яким виконавець (ТОВ Фірма «ВЕТА») взяв на тимчасове зберігання оплачене замовником (ТОВ «Ксератек Україна») обладнання (кришку копіювального столу в кількості 1 шт., принтер 9130 - 1 шт., копір 3232 Е - 1 шт., копір РС-860 00138 - 1 шт., Xerox Ricoh 4615 (б/у) - 1шт., Xerox Work Centre Pro 420 (б/у) - 1 шт., MFY Ricoh Aficio 1022 (зберігання) - 1 шт.) та зобов'язався поставити його за першою вимогою замовника.
29.09.2008 позивач направив відповідачу лист № УА-08-46, з вимогою повернути обладнання, передане на тимчасове зберігання за Актом приймання - передачі від 30.09.2008. Відповідач на лист не відповів, обладнання не повернув.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Предметом Договору про співробітництво є забезпечення роботи копірів, лазерних принтерів, багатофункціональних апаратів, які належать замовнику і перебувають в оренді у клієнтів замовника(пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору для виконання предмету Договору, виконавець надає наступні послуги: профілактика, регулювання, ремонт обладнання з поставкою замінних деталей, вузлів, поставкою витратних матеріалів в кількості, необхідній для забезпечення об'ємів друку та копіювання, передбачених даним Договором.
Як вбачається з Договору про співробітництво, він не регулює правовідносини щодо зберігання, оскільки частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
В даному випадку сторони уклали Акт приймання - передачі обладнання від 30.10.2008, який фактично є договором зберігання.
Як вбачається з Акту приймання - передачі від 30.09.2008, відповідач прийняв на тимчасове зберігання оплачене позивачем обладнання (кришку копіювального столу в кількості 1 шт., принтер 9130 - 1 шт., копір 3232 Е - 1 шт., копір РС-860 00138 - 1 шт., Xerox Ricoh 4615 (б/у) - 1шт., Xerox Work Centre Pro 420 (б/у) - 1 шт., MFY Ricoh Aficio 1022 (зберігання) - 1 шт.).
Тобто, позивач володіє даним обладнанням на підставі права власності, що також підтверджується накладними № 2822 від 17.12.2007 (на підставі рахунку - фактури № 2735 від 14.12.2007), № 2932 від 26.12.2007 (на підставі рахунку - фактури № 2664 від 07.12.2007), № 241 від 27.03.2008, № 4 від 22.04.2008 та платіжними дорученнями № 63 від 10.12.2007, № 70 від 27.03.2008 та № 98 від 22.04.2008.
Крім того, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач сам підтверджує, що обладнання, яке передане за актом - приймання передачі, належить позивачу на праві власності, але знаходиться на складі ТОВ Фірма «ВЕТА».
Відповідно до частини 2 статті 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Як зазначалось раніше, позивач направляв відповідачу лист № УА-08-46 від 29.09.2008 з вимогою повернути обладнання, передане на тимчасове зберігання за Актом приймання - передачі від 30.10.2008.
Згідно частин 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Судова колегія критично відноситься до посилань відповідача на притримання майна позивача згідно пункту 2 статті 594 Цивільного кодексу України, у зв'язку із заборгованістю позивача перед відповідачем у сумі 30509,27 грн., оскільки відповідно до приписів даної статті кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків, має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Отже, дана стаття, застосовується, зокрема, в разі наявності заборгованості за річ, яка знаходиться у кредитора та за яку не сплачено боржником і, наявність заборгованості ТОВ «Ксератек Україна» перед ТОВ Фірма «ВЕТА» за тонери та виконані роботи не є предметом розгляду в даному провадженні.
Оскільки обладнання, яке є предметом спору, є власністю позивача, вартість його була сплачена в повному обсязі та обладнання знаходилось на тимчасовому зберіганні у відповідача, тому не існує законних підстав для застосування норм статті 594 Цивільного кодексу України.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, але суд при винесенні рішення не врахував вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та стягнув з відповідача державне мито в повному обсязі, а не пропорційно задоволеним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2008, тобто після пред'явлення позову до суду, відповідач частково повернув позивачу майно, що підтверджується актом приймання - передачі від 16.12.2008, у зв'язку з чим, 17.12.2008 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог.
Оскільки спір виник з вини відповідача і частина майна позивачу була повернена вже після порушення провадження у справі, тому суд правомірно відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, наклав державне мито на відповідача в повному обсязі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія вважає рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2008 по справі № 14/271 обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВЕТА» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м .Києва від 17.12.2008 у справі №14/271 - без змін.
Матеріали справи № 14/271 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді