Запорізької області
25.02.09 Справа № 22/72/09
Суддя Скиданова Ю.О.
за позовом закритого акціонерного товариства “Макрохім» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4)
до закритого акціонерного товариства “Іскож-2000» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 1)
про стягнення 385025,06 грн.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача -Чеботар А.В. -довіреність № 50 від 16.01.2009р.
Від відповідача -Кошман Р.Є. -довіреність № 08 від 09.01.2009р.
26.12.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулося закрите акціонерне товариство “Макрохім» з позовною заявою до закритого акціонерного товариства “Іскож-2000» про стягнення 385025,06грн. заборгованості, яка складається з 333863,21грн. -основного боргу; 26739,24грн. -пені; 13281,24грн. -витрат від інфляції та 11141,37грн. -10% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2008р. порушено провадження у справі № 22/72/09, засідання суду призначено на 25.02.2009р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду справи.
У судовому засіданні 25.02.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).
За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 2748 від 18.12.2008р., суду пояснив наступне.01 січня 2008 р. між ЗАТ “Макрохім» (далі - позивач) та ЗАТ “Іскож-2000» (далі - відповідач) було укладено договір поставки № 92 (далі Договір). На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача продукцію на загальну суму 406863,21грн. за видатковими накладними. Відповідачем заборгованість сплачена частково в сумі 73000,00грн. Станом на день подачі позову до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 333863,21грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 333863,21грн. -основного боргу; 26739,24грн. -пені; 13281,24грн. -витрат від інфляції та 11141,37грн. -10% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву № 08/24-02 від 24.02.2009р. В якому зазначено, що проти позовних вимог не заперечує. Також, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в рахунок сплати основної заборгованості відповідачем було оплачено 40000,00грн., у підтвердження надав банківські виписки, просить суд в цій частині провадження у справі припинити.
Крім того, відповідач надав заяву № 08/25-02 від 25.02.2009р., якою просить суд розстрочити на шість місяців виконання судового рішення у справі № 22/72/09. Необхідність надання розстрочки виконання судового рішення у справі відповідач мотивує важким фінансовим становищем та заборгованістю контрагентів, у зв'язку із чим підприємство не має фінансової можливості виконати рішення суду у справі № 22/72/09 одночасно і у повному обсязі.
Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив.
Судом клопотання прийнято до розгляду.
Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 01 січня 2008 р. між ЗАТ “Макрохім» та ЗАТ “Іскож-2000» було укладено договір поставки № 92.
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити хімічну продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною
Згідно з п. 6.1. Договору відповідач зобов'язався здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 14 банківських днів з моменту поставки продукції.
п. 6.2. Договору передбачено, що оплата поставленою продукції здійснюється відповідачем шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Відповідно до п. 6.4. Договору датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених відповідачем за поставлену партію продукції, на поточний рахунок позивача. .
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 406863,21грн., що підтверджується видатковими накладними № М0033092 від 18.08.2008р., № М0033093 від 18.08.2008р., № М0033182 від 19.08.2008р., № М0033185 від 19.08.2008р. та № МХ000025 від 04.09.2008р. та довіреностями серії НБЛ № 591198 від 14.08.2008р., серії НБЛ № 591175 від 30.07.2008р. та серії ЯПБ від 02.09.2008р. (копії в матеріалах справи).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача 02.09.2008р. та 13.11.2008р. відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 73000,00грн.
На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 333863,21грн.
У зв'язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 40000,00грн. після направлення позову до суду, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю в частині стягнення 40000,00грн. предмету спору.
На підставі викладеного суд позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу задовольняє в сумі 293863,21грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат від інфляції за період часу з вересня 2008 року по листопад 2008 року в сумі 13281,24грн. та 10% річних за період часу з 09.09.2008р. по 18.12.2008р. в сумі 11141,37грн.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 10.4. Договору відповідач на вимогу позивача, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням 10% річних від простроченої суми.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції та 10% річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 26739,24грн.
ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 10.3. Договору, який передбачає, що в разі порушення строків оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені, за період часу з 09.09.2008р. по 18.12.2008р., складає 26739,24грн.
Судом встановлено, що вимога про стягнення пені є законною обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.
Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд, дослідивши документи, надані відповідачем в обґрунтування заяви, вислухавши думку представника позивача, в задоволені заяви про розстрочку відмовляє, оскільки вважає доводи відповідача не обґрунтованими, а обставини, на які він посилається -не виняткові та такі, що ускладнюють негайне виконання судового рішення у справі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з закритого акціонерного товариства “Іскож-2000» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 1, п/р 26009368201 в АБ “Металург», м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь закритого акціонерного товариства “Макрохім» (02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4, п/р 26007925 в ЗАТ “Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 24720905) 293863(двісті дев'яносто три тисячі вісімсот шістдесят три)грн. 21коп. - основної заборгованості; 11141(одинадцять тисяч сто сорок одна)грн. 37 коп. - 10% річних; 13281(тринадцять тисяч двісті вісімдесят одна)грн. 24 коп. -витрат від інфляції; 26739(двадцять шість тисяч сімсот тридцять дев'ять)грн. 24 коп. -пені; 3850(три тисячі вісімсот п'ятдесят))грн. 25коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині стягнення 40000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.03. 2008р.
Суддя Ю.О. Скиданова