Рішення від 23.03.2009 по справі 11/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.09 Справа № 11/273

За позовом Закритого акціонерного товариства «Макрохім», м. Київ

до Првиатного підприємства «Хімпостачальник», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 215425 грн. 56 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Смагіна Г.Ю., довіреність № 57 від 22.01.2008;

від відповідача - Попов Є.В., дов. б/н від 01.01.2009

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений відповідно до умов договору № 8 від 27.08.2008 товар у сумі 207797 грн. 16 коп., а також пені у розмірі 7628 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані позивачем фактом поставки на адресу відповідача згідно з умовами укладеного з останнім договору товару, який відповідачем у повному обсязі оплачений не був, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 207797 грн. 16 коп.

Письмовою заявою № 190 від 12.02.2009 «про збільшення розміру позовних вимог»позивач просив стягнути з відповідача 162432 грн. 68 коп. вартості поставленого товару з урахуваннням пені, 10% річних з простроченої суми та індексу ініфляції. При цьому розрахунок змінених позовних вимог не відповідав позовним вимогам, викладеним у заяві про іх збільшення.

23.03.2009 позивачем суду надано уточнену заяву про збільшення позовних вимог, у якій ивикладено вимоги про стягнення з відпвоідача 207797 грн. 16 коп. основного боргу, 13380 грн. 32 коп. пені та 8910 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу.

Вказана заява оплачена державним митом, вручена представнику відповідача у справі, відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається господарським судом до розгляду.

Письмовим відзивом на позовну заяву від 23.03.2009 відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спір позивачем повинен був вирішуватися у позасудовому порядку, разом з цим до часу отримання відповідачем позовної заяви ніяких вимог про сплату суми боргу з боку позивача на адресу відповідача не надходило. Також, за доводами відповідача, за його бухгалтерськими даними заборгованість перед позивачем становить 202899 грн. 73 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх в судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив таке.

10.01.2008 сторонами у даній справі був укладений договір поставки товару № 8 (далі за текстом -договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача у справі), а покупець -прийняти та оплатити хімічну продукцію, лабораторне обладнання, лабораторний посуд та реактиви (товар) на умовах, визначених договором.

Пунктом 5.2 договору його сторони встановили, що відповідач повинен оплатити поставлений товар протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інші строки оплати не передбачені Додатковими угодами до договору.

На виконання умов укладеного з відповідачем договору за відповідними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 16-45) позивачем відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 368421 грн. 45 коп. Поставлений товар відповідачем був оплачений частково, а саме у сумі 160624 грн. 29 коп. Сума заборгованості відповідача склала 207797 грн. 16 коп.

Факт поставки позивачем на адресу відповідача обумовленого договором товару підтверджений матеріалами справи, зокерма, накладними на поставку, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, фактичними обставинами справи та відповідачем у справі не заперечується.

Заперечення відповідача стосовно суми основного боргу судом до уваги не приймаються, оскільки сума, на яку позивачем відповідачеві було поставлено товар, підтверджена відповідними первинними бухгалтерськими документами (накладними та довіреностями), сума, на яку заборгованість за товар відповідачем було погашено, останнім, незважаючи на вимогу суду, документально не пітверджена, звірення розрахунків сторонами у справі не проведене.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 207796 грн. 16 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з цим відповідачем до матеріалів справи надане платіжне доручення № 413 від 24.02.2009 на суму 1000 грн. 00 коп. (а.с. 101), яким відповідачем частково сплачено суму основного боргу за позовом.

З урахуванням викладеного вище провадження у справі у частині вимог про стягнення 1000 грн. 00 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі припсиів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Госполарського процеуального кодексу України. Судові витрати у цій частині згідно з вимогами ст. 49 Госпдарського процесуального кодексу України покладаються на вдповідача у справі, оскільки часткове погашення суми боргу було здійснене ним після звернення позивача до суду з даним позовом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог та відповідного уточнення вказаної заяви до стягнення з відповідача позивачем також заявлено пеню у розмірі 13380 грн. 32 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 8910 грн. 65 коп.

Розрахунок суми пені, наданий позивачем, грунтується на умовах пункту 8.3 догвоору та відповідає приписам чинного законодавства, зокрема, ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Розрахунок суми інфляційних нарахувань на суму основного боргу також здійснений позивачем обгрунтовано.

З урахуванням виклаеного вище вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 13380 грн. 32 коп. та інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 8910 грн. 65 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам та підлягають задоволенню частково з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем підля порушення провадження у даній справі, а саме у частині стягнення з відповідача на користь позивача 206797 грн. 16 коп. основного боргу, 13380 грн. 32 коп. пені, 8910 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Хімпостачальник», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, буд. 10, код 13395997, на користь закритого акціонерного товариства «Макрохім», м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4, 7 пов., код 24720905, 207797 грн. 16 коп. основного боргу, 13380 грн. 32 коп. пені, 8910 грн. 65 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 2300 грн. 88 коп. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення -30.03.2009.

Суддя М.О. Москаленко

Попередній документ
3329722
Наступний документ
3329724
Інформація про рішення:
№ рішення: 3329723
№ справи: 11/273
Дата рішення: 23.03.2009
Дата публікації: 11.04.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію