91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.03.09 Справа № 4/234
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРИДЕНТА АГРО " , м. Київ
до Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми " АГРО",
м. Луганськ
про стягнення 352388 грн. 82 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.
У присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -Мордасова Л.Б., дов. б/н від 07.03.08.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного богу за договором купівлі -продажу товару на умовах відстрочення платежу № 01-14-08 від 28.03.08 в сумі 304430 грн. 86 коп., пеню в сумі 5204 грн. 52 коп., 3% річних в сумі 649 грн. 22 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн.47 коп., штрафу у розмірі 18537 грн. 75 коп. та збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги.
Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 27.02.09 №27, зданого до суду 12.03.09, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій він повідомив суд, що сума основного боргу відповідачем була оплачена, та позивач просить суд стягнути з відповідача суми основного богу за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп., пеню в сумі 4897 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., штрафу у розмірі 18537 грн. 75 коп. та збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги.
Вказана заява про уточнення позовних вимог від 27.02.09 №27, зданого до суду 12.03.09, оцінюється судом, як заява про зміну позовних вимог у розумінні ст.22 ГПК України та приймається судом повністю.
Таким чином, з врахуванням зменшення за заявою позивача про уточнення позовних вимог від 27.02.09 №27, позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми основного богу за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп., пеню в сумі 4897 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., штрафу у розмірі 18537 грн. 75 коп. та збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги.
Представник відповідача у запереченні на позовну заяву, здану до суду 16.02.09, у доповненні до заперечення, зданого до суду 22.03.09 позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у запереченнях.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
Заява позивача щодо уточнення позовних вимог підлягають до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми основного богу за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-14-08 від 28.03.08, пеню у сумі 4897 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., штрафу у розмірі18537 грн. 75 коп. та збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги (з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог).
Новою ціною позову вважати: вимоги про стягнення з відповідача суми основного богу за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-14-08 від 28.03.08., пеню в сумі 4897 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., штрафу у розмірі 18537 грн. 75 коп. та збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги (з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між «Продавцем»( далі -позивачем) та «Покупцем»(далі -відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-14-08 від 28.03.08, за яким позивач зобов'язався продати відповідачу товар.
Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, на виконання цього договору позивач поставив відповідачу товар на суму 436182 грн. 18 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.22-36).
Позивач зазначив, що відповідач повернув йому частину товару на суму 24712 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною (повернення) №Z000000005 від 14.05.08.
Згідно п.5.4 договору, вексель повинен бути переданий продавцю не пізніше 5 банківських днів з моменту фактичного отримання товару покупцем
Відповідач умови вказаного договору виконав частково, провів часткову оплату, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 159430 грн. 86 коп. (з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог).
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп., пеню в сумі 4897 грн. 34 коп., нараховану відповідно до п. 8.2. договору, 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, штрафу в сумі 18537 грн. 75 коп., нарахований відповідно до п. 8.4. договору, збитки в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги сплачені позивачем за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 222/12/08 від 08.12.08.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-14-08 від 28.03.08, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на суму 436182 грн. 18 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.22-36), при прийманні товарів за вказаною видатковою накладною відповідач повернув позивачу частину товару на суму 24712 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною (повернення) №Z000000005 від 14.05.08, але відповідач умови договору не виконав, оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 159430 грн. 86 коп. (з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог).
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-14-08 від 28.03.08 - 159430 грн. 86 коп. (з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог), нарахована обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пеню в розмірі 4897 грн. 34 коп. за період з 16.11.08 по 10.12.08, нараховану відповідно до п. 8.2. договору, 3 % річних в сумі 612 грн. 54 коп. за період з 15.11.08 по 10.12.08, інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп. за період з 16.11.08 по 10.12.08, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, штраф у розмірі 18537 грн. 75 коп., нарахований відповідно до п. 8.4. договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем не доведено суду наявності підстав не застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 Цивільного кодексу України.
Вимога позивача щодо стягнення збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. сплачених позивачем за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 222/12/08 від 08.12.08 не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Згідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу ч.2 ст.22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем до стягнення збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги сплачені позивачем за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 222/12/08 від 08.12.08, спричинених відповідачем, у зв'язку з недоотриманням позивачем встановленого законом порядку визначення збитків та розміру збитків.
Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 19000 грн. 00 грн. 00 коп., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором. (постанова Верховного Суду України від 04.03.02 №2/217).
Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем (зменшення розміру позовних вимог).
Позивачем надміру сплачене державне мито в сумі 476 грн. 11 коп. за платіжним дорученням № 345 від 10.12.08, яке підлягає поверненню на підставі ст.8 Декрету України “Про державне мито».
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,525, 526, 623,625 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, 82,84,85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "АГРО", м. Луганськ, вул.Оборонна, 107, код ЄДРПОУ 30887035 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро», м. Київ, вул.Ямська, 28А (юридична адреса), м.Київ, вул.М.Стельмаха, 3 (фактична адреса), код ЄДРПОУ 25591321 заборгованість за поставлений товар в сумі 159430 грн. 86 коп., пеню в сумі 4897 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 612 грн. 54 коп., інфляційні нарахування в сумі 4566 грн. 47 коп., штраф у розмірі 18537 грн. 75 коп., державне мито в сумі 1880 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62 грн. 97 коп., наказ видати.
3. В задоволені вимог щодо стягнення збитків в сумі 19000 грн. 00 коп. за юридичні послуги відмовити.
3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро», м. Київ, вул.Ямська, 28А (юридична адреса), м.Київ, вул.М.Стельмаха, 3 (фактична адреса), код ЄДРПОУ 25591321 надміру сплачене державне мито в сумі 476 грн. 11 коп. за платіжним дорученням № 345 від 10.12.08, що знаходиться в матеріалах справи.
Дане рішення, завірене печаткою, є підставою для повернення державного мита.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення: 20.03.09
Суддя Г.М.Батюк