ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної комітету із земельних ресурсів України
До Київської міської ради
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»
Про визнання недійсним рішення № 543/1204 від 24.05.2007 р.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від прокуратури Некрасов О.М. (за посв.)
Від позивача не з'явились
Від відповідача Безносик А.О. (за дов.)
Від третьої особи Куненко С.В. (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернувся заступник прокурора міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради про визнання недійсним рішення відповідача № 543/1204 від 24.05.2007 р. «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»земельної ділянки площею 0,35 га для проведення реконструкції скверу та влаштування під'їзних шляхів, їх подальшої експлуатації та обслуговування по вул. Панаса Мирного у Печерському районі м. Києва».
Ухвалою суду від 26.02.2008 р. було порушено провадження у справі № 4/106.
Розгляд справи здійснювався за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості».
Під час розгляду справи судом здійснено заміну в порядку ст. 25 ГПК України Державного агентства земельних ресурсів України його правонаступником -Державним комітетом із земельних ресурсів України.
Рішенням суду від 20.05.2008 р. у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. дане рішення було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2008 р. згадані рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції було скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Підставою для скасування рішення Господарського суду м. Києва 20.05.2008 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. стало не встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та не надання оцінки всім наявним у справі доказам, а саме:
- ненадання оцінки доводам заступника прокурора м. Києва щодо відсутності висновків державної землевпорядної експертизи;
- не проведення громадських обговорень;
- не проведення аукціону;
- порушення вимог п. 10.4 ДБН 360-92** та п. 4.2 та 6.1 ДСП № 173-96 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2008 р. справі було присвоєно номер 4/106-6/490 та призначено розгляд останньої на 18.12.2008 р..
Під час нового розгляду прокуратура м. Києва підтримала позовні вимоги з раніше наведених підстав. Заступник прокурора м. Києва вважає, що рішення Київської міської ради від 24.05.2007 р. № 543/1204 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»земельної ділянки площею 0,35 га для проведення реконструкції скверу та влаштування під'їзних шляхів, їх подальшої експлуатації та обслуговування по вул. Панаса Мирного у Печерському районі м. Києва»є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з:
- невідповідністю п. 10.4 ДБН 360-92**, п. 4.2 та 6.1 ДСП № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», згідно з якими заборонено та не допускається на землях зелених зон міст розміщення будівель та споруд;
- відсутністю позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, оскільки останній попередньо надавався тільки за умови усунення зауважень, зокрема щодо необхідності погодження проекту відведення Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, яке здійснено не було;
- недодержанням вимог законодавства щодо конкурентних вимог передачі земельної ділянки;
- неузгодженням питання будівництва торгівельного комплексу з мешканцями.
Позивач під час нового розгляду у судове засідання свого представника не направив, письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив повністю на тій підставі, що ним при прийнятті рішення додержані вимоги законодавства України. Вказуючи на законність оскаржуваного рішення, відповідач посилався на дотримання ним при прийнятті рішення, зокрема, вимог ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України щодо погодження проекту відведення земельної ділянки з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури та охорони культурної спадщини.
Також відповідач послався на недоведеність та необґрунтованість заступником прокурора м. Києва порушення прав позивача або інших державних інтересів, зазначав, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, та ніяким чином не порушувала прав та охоронюваних законом інтересів позивача, отже, відсутні підстави для визнання недійсним такого рішення.
Третя особа надала суду письмові пояснення по суті справи, в яких наголошувала на безпідставності, необґрунтованості вимог, викладених в позовній заяві, вказавши на законність оскаржуваного рішення та додержання при відведенні земельної ділянки всіх норм чинного законодавства України. Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи було відкладено на 26.01.2009 р. та повторно на 29.01.2009 р..
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Київський Фонд Нерухомості»(третя особа) звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання йому у користування земельної ділянки для проведення реконструкції скверу та влаштування під'їзних шляхів, їх подальшої експлуатації та обслуговування по вул. Панаса Мирного у Печерському районі м. Києва.
За результатами розгляду заяви ТОВ «Київський Фонд Нерухомості» та проекту землеустрою 24.05.2007 р. Київською міською радою прийнято рішення № 543/1204 (далі - Рішення) про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Київський Фонд Нерухомості»в короткострокову оренду строком на 5 років земельної ділянки загальною площею 0,35 га для проведення реконструкції скверу та влаштування під'їзних шляхів, їх подальшої експлуатації та обслуговування по вул. Панаса Мирного у Печерському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (далі - земельна ділянка).
На час прийняття Рішення порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентувався Земельним кодексом України в редакції, чинній до 20.06.2007 р..
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частиною 3 вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України було передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»було погоджено з Київським міським головним управлінням земельних ресурсів, з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київською міською санепідемстанцією, Державною службою охорони культурної спадщини, Управлінням охорони навколишнього природного середовища тощо.
Також 13.04.2007 р. Київським міським головним управлінням земельних ресурсів було проведено державну експертизу землевпорядної документації, відповідно до висновку якої за № 153/06-13 проект землеустрою оцінено позитивно та погоджено після усунення зауважень, викладених у п .10, серед яких необхідність погодити проект Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу»матеріали погодження місць розташування об'єктів (стаття 151 Земельного кодексу України), проекти відведення земельних ділянок у постійне користування та в оренду (статті 123, 124 Земельного кодексу України), проекти відведення земельних ділянок громадянам при безоплатній приватизації (стаття 118 Земельного кодексу України) не належать до об'єктів державної екологічної експертизи, що також підтверджено листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.08.2002 № 518/16/1-4.
Відповідно до пункту «г»статті 14 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів належить здійснення державної екологічної експертизи землекористування, а не проектів відведення земельних ділянок.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про екологічну експертизу» державній екологічній експертизі підлягають всі стадії проектування (крім стадії робочих креслень) об'єктів та видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, визначених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».
Крім того, відповідно до підпункту 8 пункту «б»частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, віднесена до повноважень виконавчих органів рад.
Суд не погоджується з твердженнями заступника прокурора м. Києва стосовно того, що під час винесення Рішення відповідачем були залишені без виконання зауваження та пропозиції щодо землевпорядної документації відносно непогодження проекту землеустрою з Державним управлінням охорони навколишнього середовища України у зв'язку з тим, що чинне законодавство не передбачає проведення державної екологічної експертизи при розробці проекту відведення земельної ділянки (матеріалів погодження місць розташування об'єктів), оскільки природоохоронним органом, який погоджує проект відведення земельної ділянки, є Управління охорони навколишнього середовища виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, з яким було погоджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Київський Фонд Нерухомості».
ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»було отримано та надано відповідачу всі необхідні висновки від відповідних органів за проектом відведення земельної ділянки, що передбачені вимогами ст. 123 Земельного кодексу України.
Також є необґрунтованими доводи заступника прокурора м. Києва щодо порушення відповідачем вимог п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ч. 5 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій», рішення Київської міської ради від 27.01.2005 р. № 11/2587 «Про правила забудови м. Києва», якими передбачено участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про планування та забудову територій»при здійсненні планування і забудови території на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади на територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту. При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування земельних ділянок, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.
Обов'язковість проведення громадських обговорень передбачена для затвердження проектів будівництва.
Рішення, прийняте відповідачем, надає третій особі право короткострокової оренди, а не здійснення будівництва, а тому вищевказані норми не регулюють спірні правовідносини.
З аналогічних підстав є необґрунтованим посилання заступника прокурора м. Києва на порушення відповідачем вимог п. 10.4 ДБН 360-92** (згідно з яким розміщення будівель, споруд та комунікацій не допускається на землях природних національних парків та на землях зелених зон міст, якщо запроектовані об'єкти не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства) та п. 4.2 та 6.1 ДСП № 173-96 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (згідно з якими забороняється будівництво та реконструкція об'єктів житлово-громадського призначення за рахунок території парків та скверів, зелених зон загального користування).
Державні будівельні норми розробляються відповідно до ст. 20 Закону України «Про планування та забудову територій», поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України та визначають порядок розміщення будинків, споруд і комунікацій.
Відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів розміщення, проектування та будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об'єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я, законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя», «Про основи містобудування», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», Земельного, Лісового, Водного кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.
Передача земельної ділянки в оренду для проведення реконструкції скверу та влаштування під'їзних шляхів, їх подальшої експлуатації та обслуговування не передбачає розміщення будівель, будівництво та реконструкцію об'єктів житлово-громадського призначення за рахунок території скверу.
Посилання заступника прокурора м. Києва на необхідність набуття ТОВ «Київський Фонд Нерухомості»права на земельну ділянку виключно на конкурентних засадах і розроблення проекту її відведення іншим суб'єктом господарювання -ТОВ «Акрос»не можна вважати обґрунтованими.
Зокрема, відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на станом на 24.05.2007 р., було передбачено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом. У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок. Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.
Рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 810/3385 «Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в м. Києві»регулюється порядок набуття права на землю в м. Києві, при цьому п. 2.3 передбачено, що земельні торги з продажу права оренди земельних ділянок призначаються рішенням Київської міської ради лише у випадках, коли передача земель у власність заборонена законодавством або цільове призначення об'єкта передбачає строковість використання земельних ділянок.
Згідно з рішенням Київської міської ради «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»№ 457/1867 від 15.07.2004 р. у разі надходження двох або більше клопотань (заяв) на одну земельну ділянку до отримання зацікавленою особи згоди право на земельну ділянку набувається на конкурентних засадах відповідно до законодавства України, крім випадків, коли розробляється технічна документація із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою.
Строк дії згоди на розроблення документації із землеустрою ТОВ «Акрос»закінчився 14.09.2005 р., що підтверджується відповідним витягом з бази даних Державного земельного кадастру від 26.04.2006 р. (замовлення № 5174).
Таким чином, за відсутності інших зацікавлених осіб, відповідач правомірно прийняв до розгляду клопотання ТОВ «Київський Фонд Нерухомості».
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, оскільки питання затвердження проектів відведення земельної ділянки та передача її у короткострокову оренду на 5 років було винесено, відповідно до пункту 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на розгляд пленарного засідання Київської міської ради лише після наявності позитивних висновків відповідних органів, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально не доведені та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 16.03.2009 р.