Провадження по справі № 1-кп/260/218/2013
04 червня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Шестопалової Я.В.
при секретарі: Колесник А.О.
за участю:
прокурора: Журба С.О.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження № 12013050850000342 відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богуславка Борівського району Харківської області, громадянина України, українця, учня ліцею №23 м. Донецька, не одруженого, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 02.03.2010р. Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області за ст. 296 ч.1 КК України у вигляді арешту на строк 3 місяці;
2) 22.09.2010р. Ленінським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч.1, 75,76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
3) 21.06.2011р. Ленінським районним судом м. Донецька за ст.ст. 128, 71,72 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, -
13.02.2013 року приблизно о 20.00 годин потерпілий ОСОБА_2 перебував у кімнаті АДРЕСА_1. В цей час до нього в кімнату зайшов підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який попросив у нього мобільний телефон для здійснення термінового дзвінка, на що потерпілий ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон ОСОБА_1, а сам вийшов з кімнати. Підозрюваний ОСОБА_1, здійснивши дзвінок необхідному йому абоненту, вирішив не повертати потерпілому ОСОБА_2 його телефон марки «Sony Ericsson WT 13 I» в корпусі чорного кольору, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном зловживання довірою, ОСОБА_1 залишив гуртожиток, при цьому нічого не повідомляючи потерпілому ОСОБА_2 Після цього потерпілий ОСОБА_2 здійснив телефонний дзвінок з чужого телефону на свій номер, в ході розмови підозрюваний ОСОБА_1 сказав йому що скоро прийде та поверне йому мобільний телефон, проте свою обіцянку не виконав, тобто не повернув вищевказаний мобільний телефон, а також викинув сім - карту оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1, яку потерпілий оцінює в суму 10 гривень, на рахунку якої було 5 гривень.
Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 190 ч. 2 КК України визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, пояснивши, що дійсно 13.02.2013 року приблизно о 20.00 годин він прийшов до кімнаті АДРЕСА_1, де перебував ОСОБА_2 та попросив у нього мобільний телефон для здійснення термінового дзвінка, на що ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон, а сам вийшов з кімнати. Здійснивши дзвінок необхідному йому абоненту, обвинувачений залишив гуртожиток, при цьому нічого не повідомляючи ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 здійснив телефонний дзвінок з чужого телефону на свій номер, в ході розмови ОСОБА_1 сказав йому що скоро прийде та поверне йому мобільний телефон, проте свою обіцянку не виконав та не повернув вищевказаний мобільний телефон, а також викинув сім - карту оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1, на рахунку якої було 5 гривень. В теперішній час щиро кається у скоєному правопорушенні, просив суд не позбавляти його волі та дати шанс на виправлення.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані вірно оскільки він своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчиненими повторно, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст. 190 ч. 2 КК України.
Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніш судимий, не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не знаходиться, за місцем мешкання характеризується негативно.
При визначенні обвинуваченому міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений, не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не знаходиться, за місцем мешкання характеризується негативно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі та з урахуванням всіх обставин справи, на підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Sony Ericsson WT 13 I» в корпусі чорного кольору, переданий потерпілому ОСОБА_2 - залишити йому.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного центру Головного Управління МВС України в Донецькій області витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, якщо протягом іспитового строку тривалістю у 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання - до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного центру Головного Управління МВС України в Донецькій області витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Sony Ericsson WT 13 I» в корпусі чорного кольору, переданий потерпілому ОСОБА_2 - залишити йому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного суду
м. Донецька Я.В. Шестопалова