3 березня 2009 року № 22а-5852/08 /9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Богаченко С.І.
Довгополова О.М.
При секретарі судового засідання Каблак Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Ауріола»
на постановуРівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року у справі № 2-а-222/07
за позовомДержавної податкової інспекції у м. Рівне
до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоінформ»
відповідача 2:Приватного підприємства «Ауріола»
провизнання недійсними господарських зобов'язань, -
В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Позивач Державна податкова інспекція у м. Рівне звернувся у Рівненський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоінформ» та Приватного підприємства «Ауріола». У позовній заяві просить визнати недійсними господарські зобов'язання, що виникли між товариством з обмеженою відповідальністю «Біоінформ» та Приватним підприємством «Ауріола» на підставі договору купівлі продажу від 02.09.2005 р. та застосувати правові наслідки передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року у справі № 2-а-222/07 позов задоволено повністю, визнано недійсним господарські зобов'язання, що виникли між приватним підприємством «Ауріола» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоінформ» на підставі договору від 2 вересня 2005 року, як такі, що вчинені ТзОВ «Біоінформ» з метою, яка завідому суперечить інтересам держави та суспільства; стягнуто з ПП «Ауріола» в дохід Державного бюджету України отримане від ТзОВ «Біоінформ» по договору від 2 вересня 2005 року майно на суму 607 113 грн. 60 коп., а ТзОВ «Біоінформ» зобов'язано повернути ПП «Ауріола» простий вексель № 6330344051717 від 27 жовтня 2005 року - емітент ТзОВ «НЕП».
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТзОВ «Біоінформ» в порушення вимог ст.. 67 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про систему оподаткування» з доходу отриманого від господарської операції з ПП «Ауріола» податки не сплачені, чим завдано шкоди суспільним та державним інтересам.
Головуючий у 1-й інст. суддя Боймиструк С.В. Справа № 22а-5852/08 ряд. ст. зв. № 6.6.6
Рівненський окружний адміністративний суд 22-а-5852-08.doc
справа № 2-а-222/1770 реєстр 03.03.2009 р.
Доповідач у 2-й інст. суддя Любашевський В.П.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ПП «Ауріола» оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року у справі № 2-а-222/07 і винести нове рішення, яким в позові Державної податкової інспекції у м. Рівне відмовити із-за безпідставності позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що позов пред'явлено безпідставно, так як державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова листом № 23-4 від 16.07.2007 р. просила надіслати на адресу ДПІ у Личаківському районі м. Львова копії документів, які свідчать про здійснення фінансово - господарської діяльності за певний період для вжиття заходів згідно чинного законодавства. Державна податкова інспекція у м. Рівне прохання ДПІ у Личаківському районі м. Львова не виконало, заходи про стягнення податків і обов'язкових платежів не вжиті, таким чином твердження Державної податкової інспекції у м. Рівне про те, що ТзОВ «Біоінформ» не сплатило податків - є безпідставним.
За вказаних обставин справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав:
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 2 вересня 2005 року між ТзОВ «Біоінформ» та ПП «Ауріола» було укладено договір купівлі продажу відповідно до якого, ПП «Ауріола» придбало у ТзОВ «Біоінформ» товар згідно переліку визначеного накладними № 19 від 07.09.2005 р. на загальну суму 470 094 грн. та № 20 від 09.09.2005 р. на загальну суму 137 019,60 грн. Згідно даних ДПІ у м. Рівне оплата товару була проведена шляхом передачі простого векселя - акт приймання - передачі від 28.10.2005 р. на суму 394 763,32 грн.
На підставі даного договору для ТзОВ «Біоінформ» було виписано ПП «Ауріола» податкові накладні № 19 від 07.09.2005 р. на загальну суму 470 094 грн. та № 20 від 09.09.2005 р. на загальну суму 137 019,60 грн. вказаний договір, окрім наведеного, став підставою виникнення господарського зобов'язання по купівлі продажу товарів на загальну суму 607 113 грн. 60 коп. і у ТзОВ «Біоінформ» виник обов'язок задекларувати та сплатити до бюджету податкові зобов'язання в розмірі визначеному у виписаних ПП «Ауріола» податкових накладних - 91285 грн. 60 коп.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову суд першої інстанції виходив із того, що ТзОВ «Біоінформ» не сплачено податки з доходу від господарської операції з ПП «Ауріола», чим завдано шкоди суспільним та державним інтересам. А тому, Рівненський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що угоду від 2 вересня 2005 року укладену між ТзОВ «Біоінформ» та ПП «Ауріола» слід вражати такою, що укладена з метою приховування доходів від оподаткування. Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, враховуючи при цьому, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, необхідними умовами для визнання угод недійсними є її укладення з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов:
1 - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;
2 - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;
3 - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.
Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Одночасно, законодавець не пов'язує визнання господарських угод недійсними лише із несплатою сторонами угод податків або інших обов'язкових платежів.Попри те, суд першої інстанції, пославшись на існування заборгованості у ТзОВ «Біоінформ» із сплати податків не надав належної правової оцінки вказаній обставині та не встановив, що ТзОВ «Біоінформ» вступаючи у договірні відносини із ПП «Ауріола» діяло із метою виникнення такого податкового борг та ухилення від його сплати при виникненні такого обов'язку.
Також, судова колегія вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції, що угода від 2 вересня 2005 року між ТзОВ «Біоінформ» та ПП «Ауріола» укладена із умислом приховування від оподаткування. Підставою для такого твердження суду апеляційної інстанції є те що наявність такого умислу повинно підтверджуватися встановленими Законом засобами доказування, зокрема таким що набрав законної сили обвинувальним вироком суду про визнання уповноважених осіб юридичної особи - ТзОВ «Біоінформ», які підписували договір, винними у вчиненні злочинів пов'язаних із ухиленням від оподаткування. Державна податкова інспекція у м. Рівне вказаних доказів суду не надала.
Отже, суд першої інстанції визнавши недійсними господарські зобов'язання, що виникли між приватним підприємством «Ауріола» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоінформ» на підставі договору від 2 вересня 2005 року, як такі, що вчинені ТзОВ «Біоінформ» з метою, яка завідому суперечить інтересам держави та суспільства та застосувавши наслідки передбачені ст.. 208 ГК України неповно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права, що проявилося у невірному встановленні існування підстав для задоволення вимог адміністративного позову. Такі порушення, в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови від 27.11.2007 року у справі № 2-а-222/07 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ауріола» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2007 року у справі № 2-а-222/07 задовольнити, а постанову суду - скасувати;
2. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоінформ» та Приватного підприємства «Ауріола» про визнання недійсними господарських зобов'язань - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В. П. Любашевський
Судді С. І. Богаченко
О. М. Довгополов
постанова виготовлена
у повному обсязі
та підписана 10.03.09 р.