ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
04.12.06 Справа № 4/370.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства “Краснодонвугілля», м. Краснодон
про стягнення 108018 грн. 22 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Кулешова О.О. (дов. від 13.01.06. № Н-01/63),
від відповідача -Бегайло Я.В. (дов. від 01.09.05 № 12/117),
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача додаткового збору за оформлення перевезення експортних вантажів у сумі 108018 грн. 22 коп.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 23.11.06 по 28.11.06, з 28.11.06 по 04.12.06.
Відзивом на позовну заяву від 18.08.06 № 1/13-751, зданим до суду 19.08.06, поясненнями по справі від 02.10.06 № 1/13-860, 23.10.06 № 1/13-895, зданим до суду 24.10.06, 21.11.06 № 1/13-1007, 21.11.06 № 1/13-1028, доповненням до пояснень від 04.12.06 № 1/13-1032 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- ст.105 Статуту залізниць України не регулює спірні правовідносини сторін;
- додаткова підготовка вагонів нормативними документами не передбачена;
- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України додаткова підготовка вагонів здійснюється на
підставі договору за рахунок відправника, сторони у справі такого договору не укладали; вугілля, що відправлялось, не потребує додаткової підготовки вагонів;
- всі перевізні і товаросупроводжувальні документи, які необхідні для виконання митних та
інших правил на всьому шляху прямування вантажу, оформлював відповідач сам, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМЗВС); позивач не надавав ніяких послуг з оформлення документів; позивач посилається на те, що перевіряв правильність оформлення документів, але відповідач цю послугу не заказував; позивач має «право перевірити правильність оформлення і кількість документів, але не зобов'язаний, це підтверджує УМЗВС (ст.11, параграф 2; ст.12 параграфи 1 і 2), і ця послуга надається безкоштовно;
- відповідно до п.26 Розділу 1 Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу
15.11.99 № 551 - всі додаткові послуги, не передбачені Правилами, виконуються залізницею (позивачем) тільки на прохання відправників (відповідача); посилання позивача на шифр 157 додаткової угоди № 5 договору № 38/3-1536-5КУО від 01.01.06 є неправомірним; відповідно до шифру 7 та 19 п.26 Розділу 1 Тарифного керівництва № 1 додаткові послуги здійснюються тільки на прохання відправників; відповідач не звертався до позивача з таким проханням, та навпаки звертався з листом від 10.02.06 № 7/37 з проханням не нараховувати договірний тариф, тому що позивач додаткових послуг не надавав; було направлено листа на адресу позивача про неправомірність нарахування договірного тарифу за додаткові послуги (підготовку вагонів на експорт) за № 1/12-329 від 05.04.06; п.14 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644, зареєстровано в Мінюсті України 24.11.00 за № 861/5082, передбачає: "Приймання до перевезення експортних вантажів у прямому міжнародному вантажному залізничному сполученні здійснюється на підставі цих Правил і угод про залізничні міжнародні сполучення", ці Правила не передбачають спеціальної підготовки вагонів для перевезення вугілля;
- п.1.15 Правил експлуатації, пономерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, затверджених наказом Мінтрансу 31.05.96 за № 115-ц , передбачено, що залізницею, яка здає вагони, до передання мають пред'являтися вагони, які повністю відповідають технічним, технологічним та іншим вимогам, попередньо оглянуті та визнані нею годними у технічному та комерційному відношенні для прямування у міждержавному сполученні, та забезпеченні всіма необхідними документами"; пункт 1.28 цих Правил передбачає: "До обігу як у межах держави, так і за її межами допускаються вагони всіх типів, що належать залізничним адміністраціям держав-учасниць Угоди про сумісне використання парку вантажних вагонів, що відповідають вимогам, які викладені у розділі 2 цих Правил";
- згідно з Розділом 2 цих Правил вантажні вагони, які використовуються в міждержавному сполученні, повинні відповідати технічним вимогам, за п.2.1.1 Правил вагони, що допускаються до міждержавного обігу, повинні повністю відповідати Технічним вимогам (Додаток № 3) та іншим нормативно-технічним документам, які регламентують сумісне використання вантажних вагонів, що прийняті Радою по залізничному транспорту; в дійсності, вагони були подані на п/колію відповідача несправні, брудні, не очищені від залишків вантажу, що підтверджують акти загальної форми від 13 лютого, 13, 24, 25 березня 2006 року;
- позивач не виконав вимоги ст.31 Статуту залізниць України і умови Правил експлуатації пономерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, та нарахував плату за додаткові послуги;
- листи на зміну планів № 7/2-58 та № 7/2-92 не є листами на надання додаткових послуг; ст.21 Статуту залізниць України зобов'язує дорогу без додаткової плати за заявкою вантажовідправника змінювати в місячних планах перевезень залізниці та станції призначення в обсягах до 50 відсотків планової норми; в даних листах відповідач цим правом скористався і поміняв станцію призначення.
У запереченнях на відзив від 04.08.06 № 433-19 та 29.08.06 № 433-19, від 26.11.06 № 433-19
позивач наполягає на правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, надає згідно з наданою до справи калькуляцією розрахунок окремо нарахованої суми сплати за перевірку перевізних доку ментів із заповнення відповідних граф, що передбачено параграфом 2 ст.12 СМГС: за лютий - 488ваг. х 6,6грн= 3220,80грн, березень - 525ваг х 6,60грн= 3465,00грн,всього 6685,80грн. (з урахуванням ПДВ) та за підготовку вагонів на експорт: лютий 488в х 83,36грн х Ѕ ПДВ= 48815,62грн; березень : 525в х 83,36грн х1/2 ПДВ= 52516,80грн, всього за підготовку - 48815,62грн+52516,80грн = 101332,42грн; при цьому посилаючись на наступне:
- надання залізниці заявки на експортні відвантаження автоматично є заявкою на забезпечення вагонами, які відповідають додатковим технічним вимогам, передбаче ним правилами експлуатації номерного заліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, тому на залізницю при отриманні від відправників дода ткової заявки та планів на відправку вагонів на експорт покладаються зобов'язання забезпе чення відправника такими вагонами;
- відповідачем згідно з його листами №7/2-58 від 02.02.06, №7/2-92 від 27.02.06 та затвердженим планом на березень 2006 були замовлені для відвантажен ня вантажу на експорт (Південно-Східна залізниця Росії) вагони; замовлення вагонів та кож підтверджується додатковими заявками збільшення подачі вагонів відповідача для виконання плану навантаження вугілля на експорт;
- відповідно до п.2.1.1 Технічних вимог на вантажні вагони, які використовуються в міждержавному сполученні вказано, що: « вагони, які допускаються до міждержавного сполучення, повинні повністю відповідати Технічним вимогам та іншим нормативно тех нічним документам, прийнятим Радою по залізничному транспорту", тому при відправленні на експорт робітниками залізниці проводиться додаткова обробка вагонів, дорога проводить спеціальну підготовку вагонів на експорт для забезпечення своєчасної доставки вантажів;
- п.1.5 Правил експлуатації, пономерного заліку та розрахунків за користування ван тажними
вагонами власності інших держав вимагається, що дорогою, яка передає ці ва гони для прямування у міждержавному сполученні, повинні пред'являться вагони повні стю відповідаючи технічним, технологічним та іншим вимогам, попередньо оглянуті і признані придатними у технічному стані для пересування у міждержавному сполученні, а також забезпечені всіма необхідними документами, тому оглядачі вагонів залізниці додат ково проводять огляд та підготовку цих вагонів, як того вимагають технічні вимоги;
- спецпідготовка рухомого потягу на експорт передбачає підбір вагонів , а саме: товща
гребеня колісної пари повинна бути не менше 25мм, термін періоду деповського ремонту не повинен перевищувати 30 діб з моменту приймання вагонів до перевезення, вагон по винен бути обладнаний ручними гальмами, необхідна наявність на вагоні трафарету РЕВ - ревізія буксового вузла та інш.; все це приводить до додаткової маневрової роботі по підбору вагонів годних до перевезення вагонів на експорт, яка призводить до затрат ма неврових тепловозо/часів та додаткових працезатрат робітників, які займані при наданні цієї додатковою послуги;
- підтвердженням виконаних робіт залізницею є витяг з книги форми ВУ-14 пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговуван ня, довідка про підготовку вагонів на експорт по станції Сімейкіне -Нове;
- дорогою надаються додаткові послуги, не передбачені Правилами у зв'язку з оформленням перевезення експортних та імпортних вантажів, які включають: оформлення перевізних документів СМГС (перевірка правильності оформлення кожного листа накладної СМГС та повноти додатку супроводжуючих документів на станціях від правлення, указаних відправником в графі 23 накладної СМГС, а також с заповненням відповідних граф), що підтверджено довідкою про перевірку кожного листа перевізних документів;
- згідно з розд.2 ст.11 параграф 1,2 Правил СМГС відправник зобов'язаний прикласти до накладної товаросупроводжуючи документи, які необхідні для виконання митних та інших правил на усьому шляху прямування вантажу; залізниці не обов'язково перевіряти правильність та достатність документів, які приложені відправником до накладної, у зв'язку з цим мають місце факти затримки багатьох вагонів на митно-передавальних ста нціях залізниць по причині неправильного оформлення відправниками перевізних товаросупроводжуючих документів ДДТ; з метою скорочення затрат відправників, пов'язаних з затримкою вагонів залізницею надаються послуги по перевірці перевізних документів та товаросупроводжуючих документів, ДТД згідно класифікатора ДТСУ оформлення дода ткових екземплярів дорожніх відомостей;
- підтвердженням того, що вагони і документи, які супроводжували відправлені ва гони на експорт, відповідали всім вимогам Угоди про міжнародне залізничне сполучення та Технічним вимогам, що пред'являються до вагонів вантажного парку у міждержавно му сполученні, є тє, що всі вони були пропущені через митний контроль без за уважень та затримок.
Позивачем надано уточнення позовних вимог від 30.11.06 № 433-19, у якому позивач посилається на наступне:
- відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається : вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами; завантаження вагонів відбувалося відправником, тому він сам вирішував питання прийняття цих вагонів і вони були ним прийняті;
- що стосується актів загальної форми, які склав відповідач, то вони не мають юридичної сили, оскільки складені самим відповідачем в односторонньому порядку без участі залізниці; згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України комерційні акти і акти загальної форми складаються станціями залізниць, а ніяк не вантажовідправниками;
- відповідно до ст..58 Статуту залізниць України розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін, що не суперечить антимонопольному законодавству; це ж саме передбачається розділом 1 п.26 Тарифного керівництва № 1, а також договором від 01.01.06 № 38/3-1536/01-5 КУО та додатковою угодою до цього договору від 01.02.06 № 5.
Дослідивши матеріали справи , вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у лютому та березні 2006 згідно з планами перевезень №№ 521, 97 по станції Сімейкіне-Нове відповідачем відвантажено 488 та 525 вагонів (відповідно) з вугіллям на експорт призначенням ст..Новоліпецьк Південно-Західна залізниця Росії. Згідно з додатковою угоду від 01.02.06 № 5 до договору від 01.01.06 № 38/3-1536/01-5 КУО між сторонами у справі позивачем за накопичувальними картками №№ 2303187, 3003201 нарахована плата у сумі 90015 грн. 18 коп. (без урахування ПДВ) за оформлення перевезення експортних вантажів станцією Сімейкіне-Нове та направлені для оплати відповідні рахунки на суму 108018 грн. 22 коп. (з ПДВ) і претензії щодо оплати цієї суми, які відповідачем не признані та сума додаткового збору за оформлення перевезення експортних вантажів у лютому та березні 2006 не оплачена. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь додатковий збору за оформлення перевезення експортних вантажів у сумі 108018 грн. 22 коп..
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, поясненнях та доповненнях до пояснень по справі.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За договором між сторонами у справі від 01.01.06 № 38/3-1536/01-5 КУО (а.с.30) сторони домовились, що плата за додаткові послуги, які виконуються «Залізницею» (позивачем у справі) за вільними тарифами, перелік яких надається в розділі 1 пункті 26 таблиці 3 Тарифного керівництва № 1, визначається за домовленістю сторін згідно з затвердженими калькуляціями і визначається в доповненні до цього Договору.
За додатковою угодою до вказаного договору від 01.02.06 № 5 сторони визначили роботи та послуги, які виконуються Донецькою залізницею за вільними тарифами відповідно до «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України» розділ 1, п.26, введеному в дію 01.01.00. За пунктом 157 цієї додаткової угоди сторони визначили, що сума збору за додаткові послуги, не передбачені Правилами, пов'язані з оформленням перевезення експортних та імпортних вантажів на прохання відправників (одержувачів) становить 88 грн. 86 коп.. При цьому за оформлення перевезення одного вагону ставка збору за підготовку вагонів, що відповідають стандартам для перевезення експортних вантажів становить 83 грн. 36 коп. та ставка збору за оформлення перевізного документу СНГС на прохання відправника складає 05 грн. 50 коп..
Відповідно до п.1.2, 2.1, 2.5 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.02 № 873 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.02 за № 1030/7318 (далі за текстом - Правила планування перевезень вантажів) перевезення вантажів залізницями здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред"явленням, за окремими замовленнями відправників. Місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, країни Балтії здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими правилами. Календарні плани перевезень вантажів маршрутами можуть корегуватися залізницею за заявою відправника.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами були затверджені відповідні плани перевезень на лютий 2006 та березень 2006, які змінювались (коригувались) залізницею за заявою відправника (відповідача), що підтверджено матеріалами справи, у тому числі обліковими картками виконання плану перевезення №95 за лютий та березень 2006, та що відповідає вимогам Правил планування перевезень вантажів ат ст.21 Статуту залізниць України. Зміни до вказаних планів перевезення позивач вносив на підставі відповідних листів-заяв відповідача, у тому числі листа від 02.02.06 № 7/2-58 (на підставі якого внесені зміни до плану перевезень на лютий 2006, що підтверджено обліковою карткою виконання плану перевезень № 521 у лютому 2006), листа від 27.02.06 № 7/2-92 (на підставі якого внесені зміни до плану перевезень на лютий 2006, що підтверджено обліковою карткою виконання плану перевезень № 4939 у лютому 2006). На підставі вказаних місячних планів перевезень на лютий та березень 2006 (із відповідними змінами та доповненнями) позивачем передано відповідачеві для перевезення експортних вантажів 488 вагонів у лютому та 525 вагонів у березні.
Позивач зазначає, що надання залізниці заявки на експортні відвантаження автоматично є заявкою на забезпечення вагонами, які відповідають додатковим технічним вимогам, передбаче ним правилами експлуатації номерного заліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, тому на залізницю при отриманні від відправників дода ткової заявки та планів на відправку вагонів на експорт покладаються зобов'язання забезпе чення відправника такими вагонами; відповідно до п.2.1.1 Технічних вимог на вантажні вагони, які використовуються в міждержавному сполученні вказано, що вагони, які допускаються до міждержавного сполучення, повинні повністю відповідати Технічним вимогам та іншим нормативно тех нічним документам, прийнятим Радою по залізничному транспорту, тому при відправленні на експорт робітниками залізниці проводиться додаткова обробка вагонів, дорога проводить спеціальну підготовку вагонів на експорт для забезпечення своєчасної доставки вантажів; п.1.5 правил експлуатації, пономерного заліку та розрахунків за користування ван тажними вагонами власності інших держав вимагається, що дорогою, яка передає ці ва гони для прямування у міждержавному сполученні, повинні пред'являться вагони, що повні стю відповідають технічним, технологічним та іншим вимогам, попередньо оглянуті і признані придатними у технічному стані для пересування у міждержавному сполученні, а також забезпечені всіма необхідними документами, тому оглядачі вагонів залізниці додат ково проводять огляд та підготовку цих вагонів, як того вимагають технічні вимоги; згідно з розд.2 ст.11 параграф 1,2 Правил СМГС відправник зобов'язаний прикласти до накладної товаросупроводжуючи документи , які необхідні для виконання митних та інших правил на усьому шляху прямування вантажу; залізниці не обов'язково перевіряти правильність та достатність документів, які додаються відправником до накладної, у зв'язку з цим мають місце факти затримки багатьох вагонів на митно-передавальних ста нціях залізниць по причині неправильного оформлення відправниками перевізних товаросупроводжувальних документів ДДТ; з метою скорочення затрат відправників, пов'язаних з затримкою вагонів залізницею надаються послуги по перевірці перевізних документів та товаросупроводжувальних документів, ДТД згідно класифікатора ДТСУ оформлення дода ткових екземплярів дорожніх відомостей; підтвердженням того, що вагони і документи, які супроводжували відправлені ва гони на експорт, відповідали всім вимогам Угоди про міжнародне залізничне сполучення та Технічним вимогам, що пред'являються до вагонів вантажного парку у міждержавно му сполученні, є тє, що всі вони були пропущені через митний контроль без за уважень та затримок, проти чого не заперечує і відповідач. Таким чином, позивач визначив, що саме було підставою забезпе чення позивачем відправника (відповідача у справі) відповідними вагонами та оформлення (перевірки) відповідних перевізних документів.
Проте, відповідно до вищевказаної додаткової угоди від 01.02.06 № 5 до договору від 01.01.06 № 38/3-1536/01-5 КУО, до розділу 1 п.26 Тарифного керівництва № 1 додаткові послуги, не передбачені Правилами, пов'язані з оформленням перевезення експортних та імпортних вантажів, надаються залізницею (позивачем) відправникові (відповідачеві) на прохання останнього та, відповідно, підлягають до оплати відправником (відповідачем) лише у разу, якщо ці послуги надані на прохання відправника (відповідача).
Будь-яких належних доказів того, що відповідні додаткові послуги були надані відповідачеві на прохання відповідача до суду не надано.
Позивач відповідні плани перевезень на лютий 2006 та березень 2006 та вищевказані листи-замовлення щодо внесення у ці плани відповідних змін необґрунтовано ототожнює з проханням відповідача про надання йому вказаних додаткових послуг.
Плани перевезень та заяви щодо їх зміни (коригування) - це по суті - не прохання про надання відповідних додаткових послуг.
У вищевказаних листах, у тому числі у листах від 02.02.06 № 7/2-58, від 27.02.06 № 7/2-92, відповідач просив залізницю внести відповідні зміни до планів перевезень на лютий та березень 2006, тобто відповідач скористався передбаченим законодавством правом.
Відповідно до вказаного, сторонами погоджені зміни до вказаних планів перевезень на лютий та березень 2006.
За таких обставин, неправомірно та необґрунтовано вважати, що наявність погодженого сторонами плану перевезень на лютий та березень 2006 та вищевказаних листів-заяв відповідача щодо внесення у ці плани відповідних змін є підтвердженням наявності прохання відповідача про надання йому вказаних додаткових послуг.
Відповідні плани перевезень вантажів на лютий та березень 2006 та вищевказані листи-заяви відповідача щодо внесення змін до цих планів, у тому числі листи від 02.02.06 № 7/2-58, 27.02.06 № 7/2-92, не є проханням відправника (відповідача) про надання залізницею (позивачем) додаткових послуг, не передбачених Правилами, пов'язаних з оформленням перевезення експортних та імпортних вантажів, у розумінні п.157 додаткової угоди від 01.02.06 № 5 до договору від 01.01.06 № 38/3-1536/01-5 КУО та у розумінні розділу 1 п.26 Тарифного керівництва № 1 (п.7 таблиці 3).
Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку відносно того, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати вказаних додаткових послуг виникає лише у разі, якщо відповідні додаткові послуги надані позивачем на прохання відповідача. Доказів наявності такого прохання відповідача на адресу позивача до суду не надано. Тобто не надано доказів виникнення відповідного зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати відповідних додаткових послуг у розмірі заявленої у позові до стягнення суми.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 44,49, 82,84,85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання : 08.12.06
Суддя М.Л.Доманська