ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
05.12.06 Справа № 8/557пн-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», місто Лисичанськ Луганської області,
до Державної податкової інспекції у Комінтернівскому районі міста Харкова, місто Харків, -
про спонукання виконати певні дії,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Мельникова А.Ф., - довіреність №75 від 01.02.06 року;
від відповідача - не прибув, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимоги:
1)зобов'язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова (далі -ДПІ, - Відповідач) внести зміни в картку особового рахунку по обліку плати за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД»(далі -ТОВ «Тітан ЛТД», - Позивач) шляхом зменшення сум нарахувань:
- у 2004 році (по строку нарахування за грудень 2004 року та І квартал 2005 року) у сумі 3690,28 грн.;
- у 2005 році (по строку нарахування за ІІ-ІV квартали 2005 року та за І квартал 2006 року) у розмірі 20034,96 грн.
Разом -зменшити нарахування у сумі 23725,24 грн.
2)зобов'язати Відповідача здійснити зарахування переплати, здійсненої Позивачем за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу:
- у 2004 році (по строку нарахування за грудень 2004 року та І квартал 2005 року) у сумі 3690,28 грн.;
- у 2005 році (по строку нарахування за ІІ-ІV квартали 2005 року та за І квартал 2006 року) у розмірі 20034,96 грн.,
разом -у сумі 23725,24 грн. в оплату торгівельних патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Позивача по строку нарахування за четвертий квартал 2006 року та за І квартал 2007 року.
Судові витрати покласти на Відповідача.
Такого висновку Позивач дійшов з огляду на те, що, на його думку, Відповідачем при стягненні з нього плати за придбання:
22 грудня 2004 року -п'яти патентів строком дії з 22 грудня 2004 року по 30 листопада 2009 року (серії ТПА №№491460-491464);
01 липня 2005 року - шести патентів зі строком дії з 01 липня 2005 року по 30 червня 2010 року (серії ТПА №№491840-491845);
та 22 грудня 2005 року - одного патенту зі строком дії з 22 грудня 2005 року по 30 листопада 2010 року (серії ТПА №663833), -
невірно застосовано ставку вартості одного такого патенту.
Як вважає Позивач, замість вартості одного патенту у розмірі 1400 грн. - ДПІ безпідставно застосувала та отримала вартість у розмірі 4200 грн. за один патент, - що потягло за собою переплату ним (Позивачем) коштів у розмірі 23725,24 грн.
На думку Позивача, це сталося внаслідок невірного застосування Відповідачем чинного податкового законодавства., - перш за все, - Закону України «Про систему оподаткування», Бюджетного кодексу України, оскільки Законом України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» до частини 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»неправомірно підвищено розмір ставок плати за придбання одного патенту за надання послуг у сфері грального бізнесу до рівня, що становить 4200 грн.
Все це порушує охоронювані законом права Позивача, у зв'язку з чим він вважає вищеописані дії Відповідача неправомірними.
Попереднє судове засідання відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) призначене та фактично відбулося 29.08.06 року.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.08.06 року на підставі п.3 частини 1 ст.156 КАС України провадження по справі №8/557пн-ад було зупинено у зв'язку з оскарженням відповідачем по цій справі до Харківського апеляційного господарського суду ухвали господарського суду Харківської області від 13.07.06 року по справі №АС-03/350-06 -про визначення підсудності спору, який є предметом розгляду по даній справі (№8/557пн-ад).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.11.06 року провадження по справі №8/557пн-ад поновлено.
У судовому засіданні представник Позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), а тому судом його задоволено.
Представник Позивача позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач його не визнав, про що зазначив у своєму запереченні на позов №7342/10/10-014 від 28.08.06 року, посилаючись на те, що ставка вартості одного патенту у розмірі 4200 грн. ним застосована вірно, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
Аналогічна думка відповідачем висловлена також у запереченні проти позову за №10859/10/10-014 від 30.11.06 року.
ДПІ у своєму листі №10857/10/10-014 від 30.11.06 року просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження, що судом розцінено як клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
З урахуванням того, що це клопотання відповідає вимогам ст.ст.49,51 та частини 3 ст.122 КАС України, судом його задоволено, - тобто розгляд справи по суті здійснено за відсутності представника відповідача.
Представник позивача проти цього не заперечує.
Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 07.06.1994 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області удчик Ру ТОВ «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №13811050001000582.
2.ТОВ «Тітан ЛТД»придбало в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, а саме:
22 грудня 2004 року -п'ять патентів строком дії з 22 грудня 2004 року по 30 листопада 2009 року (серії ТПА №№491460-491464);
01 липня 2005 року - шість патентів зі строком дії з 01 липня 2005 року по 30 червня 2010 року (серії ТПА №№491840-491845);
та 22 грудня 2005 року - один патент зі строком дії з 22 грудня 2005 року по 30 листопада 2010 року (серія ТПА №663833), -
3.При отриманні кожного патенту Позивачем сплачено його вартість за 1 рік, - тобто:
за патенти, придбані 22.12.04 року, - по 2800,00 грн.;
за патенти, придбані 01.07.05 року, - по 4200,00 грн.;
за патент, придбаний 22.12.05 року, - 4200,00 грн.
Факт сплати ним вартості придбаних торгових патентів підтверджується наступними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи:
№159 від 20.12.04 року ; №44 від 14.03.05 року; №64 від 30.03.05 року; №89 від 29.04.05 року; №136 від 29.06.05 року; №140 від 01.07.05 року; №213 від 14.09.05 року; №296 від 13.12.05 року та №302 від 19.12.05 року.
4.Як сказано вище у цій постанові, Позивач вважає, що ДПІ при стягненні плати за продані 12 патентів невірно застосовано чинне законодавство, у т.ч. Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та Бюджетний кодекс України.
5.Суд вважає, що це твердження Позивача знайшло своє підтвердження лише частково, а саме:
5.1.У своїх запереченнях проти позову №7342/10/10-014 від 28.08.06 року та №10859/10/10-014 від 30.11.06 року ДПІ підтверджує, що «14.03.05 року нею зроблено перерахунок за придбані у 2004 році торгові патенти у сумі 1750,00 грн. (350,00 грн. х 5)…, у зв'язку з чим підприємство добровільно 30.03.05 року здійснило доплату за придбані у 2004 році торгові патенти у сумі 1750,00 грн.»;
5.2.Факт донарахування та сплати цієї суми підтверджується низкою доказів по справі, а саме:
актом звірки розрахунків з бюджетом за станом на 31.12.04 року;
актом звірки розрахунків з бюджетом за станом на 31.12.05 року;
актом взаємозвірки за станом на 27.06.06 року;
обліковими картками платника за станом на 31.12.04 року та на 31.12.05 року.
5.3.Як вбачається з доданих до матеріалів справи даних Книги обліку надходжень та повернень за період з 01.12.04 року по 31.12.05 року, - факт повернення платнику переплати сум вартості торгових патентів або ж зарахування цих сум у рахунок наступних платежів документально не підтверджується.
ІІ. Оцінивши вищенаведені докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
1. Дійсно, згідно частині 7 ст. 1 Закону України від 25.06.91 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(далі -ЗУ №1251-ХІІ) зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
А у частині 2 статті 7 того ж Закону сказано так:
зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
2. Але, як видно з матеріалів справи, у даному випадку Позивач невірно трактує чинне податкове законодавство та законодавство, яким врегульовано ставки та порядок внесення плати за торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Так, у статті 1 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі -ЗУ №98/96-ВР) щодо сфери правовідносин, які ним врегульовано, говориться наступне:
об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Тобто -цей Закон НЕ Є ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОМ, а тому правило частини 7 ст. 1 ЗУ №1251-ХІІ не може бути застосовано до нього у зв'язку з тим, що статтею 15 Закону України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»(далі -ЗУ №2505-ІУ) до частини 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»внесено зміни, якими встановлено вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу -для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем -4200 грн. (за рік) (ця редакція є чинною на час розгляду спору).
(Закон № 2505-ІУ набрав чинності з 31.03.2005 року; будь-які дані про його скасування або визнання неконституційним на час розгляду цієї справи - відсутні).
3. Як сказано у абзаці 1 частини 5 статті 5 ЗУ №98/96-ВР,
оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Згідно правилу, викладеному у абзаці 3 тієї ж частини ст. 5, суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити ПОПЕРЕДНЮ оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу ЗА ВЕСЬ ТЕРМІН ДІЇ торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Тобто цей Закон передбачає право Позивача (у даному випадку) не вносити додатково вартість торгового патенту, якщо ставка плати за нього в подальшому була збільшена, ЛИШЕ У РАЗІ, коли він ПОПЕРЕДНЬО сплатив його вартість за весь час дії патенту (тобто, у даному випадку, за п'ять років).
Матеріалами справи доведено, що Позивач не скористався таким своїм правом, а тому у суду немає підстав застосовувати при вирішенні цього спору вищецитоване правило частини 5 ст. 5 ЗУ №98/96-ВР.
Згідно наявним у справі доказам Позивач сплатив ЧАСТИНУ спірної вартості патентів ПІСЛЯ того, як зміни до Закону №98/96-ВР були внесені Законом України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України» та набрали чинності, - а саме: 01 липня та 22 грудня 2005 року.
Законодавство України, у тому числі Закон №98/96-ВР, як сказано вище, у такому випадку не надає Позивачу, який придбав торгові патенти на здійснення операцій у сфері грального бізнесу після встановлення нового розміру плати за нього, права сплачувати ту його вартість, яка була встановлена на підставі раніше чинного законодавства.
З огляду на це суд вважає, що дії ДПІ при стягненні з Позивача плати за спірні патенти, придбані ним 01.07.05 року та 22.12.05 року, Є ПРАВОМІРНИМИ та відповідають чинному законодавству.
4.В той же час суд, оцінюючи дії Відповідача в частині здійснення ним перерахунку вартості вищепоіменованих П'ЯТИ торгових патентів, придбаних Позивачем 22.12.04 року, термін дії яких припадає у тому числі і на І квартал 2005 року, - є неправомірними з огляду на наступне:
4.1.Статтею 57 Закону України №1344-ІУ від 27.11.03 року «Про Державний бюджет на 2004 рік», який набрав чинності з 01.01.04 року, внесено зміни до частини 3 ст. 5 ЗУ №98/96-ВР та встановлено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 2800 грн. на 1 рік, або є 700 грн. за 1 квартал.
З огляду на це дії ДПІ щодо визначення вартості 5 торгових патентів, придбаних Позивачем 22.12.04 року, за 10 днів 2004 року (з 22 по 31 грудня 2004 року включно) вірно визначено у розмірі 380,45 грн. (76,09 грн. х 5).
4.2.Однак Закон України від 23.12.04 року №2285-ІУ «Про Державний бюджет на 2005 рік»(набрав чинності з 01.01.05 року) у своєму первісному варіанті не містив норми про збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу; у ньому також не йшлося про внесення змін до частини 3 ст. 5 ЗУ №98/96-ВР.
Лише статтею 47 Закону України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»(набрав чинності з 31.03.05 року), про що уже сказано вище у цій постанові, - було внесено зміни до частини 3 ст. 5 ЗУ №98/96-ВР та встановлено, що вартість вищезгаданого торгового патенту становить 4200 грн. за 1 рік, або ж 1050 грн. за 1 квартал.
Звідси виходить, що ДПІ мала право лише після набрання чинності новою редакцією частини 3 ст. 5 ЗУ №98/96-ВР застосовувати закріплене у ній правило, - тобто застосовувати нову ставку вартості патенту у розмірі 4200 грн. за рік, або 1050 грн. за 1 квартал.
З огляду на викладене суд вважає, що дії ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова з донарахування 14.03.05 року ТОВ «Тітан ЛТД»1750 грн. (1050грн. -700грн. = 350 грн. х 5) до суми вартості п'яти торгових патентів, придбаних ним 22.12.04 року, строк дії яких припадає у тому числі і на І квартал 2005 року, - не відповідають чинному законодавству, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати розподілено пропорційно до частини задоволених позовних вимог, а саме: з державного бюджету на користь Позивача підлягає стягненню 0,25 грн., тобто:
1)1750,00 грн. (сума, на яку позов задоволено) : на 23725,24 грн. (сума, заявлена Позивачем) =7,4%;
2)7,4% від 3,40 грн. = 0,25 грн.
На підставі викладеного, ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова, ідентифікаційний код 22705942, внести зміни в картку особового рахунку по обліку плати за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Чекістів, 3, кв. 17 Луганської області, - шляхом зменшення нарахувань за І квартал 2005 року у сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
3.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова, ідентифікаційний код 22705942, здійснити зарахування переплати за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., здійсненої у І кварталі 2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Чекістів, 3, кв. 17 Луганської області, - в рахунок оплати за торгівельні патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Товариством з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» за ІV квартал 2006 року та І квартал 2007 року.
4.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Чекістів, 3, кв. 17 Луганської області, р/р 2600830140111 в АКБ «Промінвестбанк»міста Лисичанська Луганської області, МФО 304416, - державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 25 коп.
5.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 05.12.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 11.12.2006 року.
Суддя А.П.Середа