Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0604/2-3249/12 Головуючий у 1-й інст. Коломієць О.С.
Категорія 44 Доповідач Зарицька Г. В.
09 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Григорусь Н.Й., Снітка С.О.
при секретарі Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2013 року
встановила:
У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просив суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог зазначав, що він являється наймачем вищевказаної квартири. У даній квартирі також зареєстрований його син ОСОБА_2 Протягом трьох років відповідач у спірній квартирі не проживає без поважних причин, комунальні платежі не сплачує, квартирою взагалі не цікавиться. Перешкод у користуванні житлом відповідачу він не чинив. На підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України просив визнати відповідача таким, що втратив на право користування зазначеним жилим приміщенням.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2013 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_2 жодного дня не проживав у спірному помешканні, не проявляв інтересу до нього, не приймав участі у його утриманні, самостійно визначив собі місце проживання з його матір'ю ОСОБА_3 Та обставина, що відповідач з 02.07.2012 року перебуває за межами України не може вважатися поважною причиною його відсутності понад шість місяців за спірною адресою, оскільки невідомо з яких причин ОСОБА_2 там перебуває.
У судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнала та пояснила суду, що її син, відповідач по справі, у спірному жилому приміщенні проживав лише дві неділі чи місяць з дня реєстрації, оскільки через неналежні санітарні умови проживати там неможливо.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у спірному помешканні був відсутній з поважних причин. При цьому суд послався на постанови про відмову в порушенні кримінальних справ від 04.06.2012 року та від 31.08.2012 року, які на думку суду підтверджують, що між сторонами існували неприязні стосунки.
Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як видно з матеріалів справи, 17 жовтня 1995 року на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету трамвайно-тролейбусного управління від 21 грудня 1995 року позивачу видано ордер №182 серії к-87 на право зайняття жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.4).
Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 11.01.96 р. №10 будинку АДРЕСА_2 надано статус житлового для проживання малих сімей та передано на баланс ВЖРЕП №5.
Згідно з копією довідки ВЖРЕП №5 від 28.10.12 р. ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за вказаною адресою з 09.10.2009 року.
За положеннями ч.1 та ч.2 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців передбачено ч.3 ст.71 ЖК України.
Відповідно до актів від 05.06.2012 року, 27.10.2012 року та 18.01.2013 року, складених працівниками ВЖРЕП №5, ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 не проживає.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 пояснила суду, що її син ОСОБА_2 проживав з батьком у спірній квартирі лише дві неділі чи місяць відразу після реєстрації, оскільки через неналежні санітарні умови проживати там неможливо.
За ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Отже ту обставину, що ОСОБА_2 з листопада 2009 року по даний час у спірній квартирі не проживає, колегія суддів вважає встановленою та такою, що не підлягає доказуванню.
Відсутність відповідача через неналежність санітарних умов для проживання, на що посилається відповідач, не є поважною причиною в розумінні ст.71 ЖК України.
Відповідач є повнолітнім та працездатним, а тому відповідно до ст.64 ЖК України користується нарівні з наймачем усіма правами і несе усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2-12 року та від 31.08.2012 року колегія суддів до уваги не бере, оскільки при перевірці заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3 не було встановлено факту грубого порушення ОСОБА_1 громадського порядку чи житлових прав відповідача. З пояснень опитаних ОСОБА_1 та його сусідів видно, що ОСОБА_2 у квартирі не проживає та ніколи не проживав. За останніх три роки він заходив додому до батька лише один раз.
Дані обставини відповідачем та його представником не спростовані.
Доводи представника відповідача про те, що відповідач перебуває за межами України у зв'язку з роботою, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідних доказів про це суду не надано.
До того ж, з ксерокопії візи № НОМЕР_1 видно, що віза до Польщі відповідачу відкрита з 02.07.2012 року, тобто з моменту виникнення даного спору (а.с.35).
За таких обставин, коли висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: