30 липня 2013 р. Справа № 2а/0470/14527/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
при секретаріБринза О.В.
за участю представників:
від позивача - від відповідача - Мадалиць В.В.(дов. у справі); Міняйло В.І., Явтушенко О.А. (дов.у справі));
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стандарт" про застосування арешту коштів
05.12.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Бабушкінському районі), в якому просять застосувати арешт коштів на відкритих рахунках товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стандрат» (далі ТОВ фірма «Стандарт»).
В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що посадова особа ТОВ фірма «Стандарт» відмовилась від підпису у направлені на перевірку, наказі на перевірку відповідно та у допуску посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до перевірки. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Ухвалою суду від 07.12.2012 року відкрито провадження у справі №2а/0470/14527/12 та призначено до судового розгляду на 25.12.2012 року.
25.12.2012 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, які належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, розгляд даної справи відкладено на 08.01.2013р.
08.01.2013 року в судовому засіданні представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська зверталося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідним поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ фірми «Стандарт», за результатами розгляду якого постановою від 10.12.2012 року суд відмовив ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у задоволені такого подання у повному обсязі. Від-так, зважаючи на таке судове рішення, підстави для задоволення позову про застосування адміністративного арешту коштів на відкритих рахунках ТОВ фірма «Стандарт» відсутні.
Ухвалою суду від 08.01.2013 року зупинено провадження у адміністративній справі за позовом державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стандарт" про застосування арешту коштів до набрання законної сили рішення суду у справі №2а/0470/14523/12.
10.07.2013 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про поновлення провадження.
Ухвалою суду від 12.07.2013 року поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 30.07.2013 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити.
Представники відповідача проти позову заперечували та просили в його задоволені відмовити повністю.
Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
листом від 04.10.2012 року за вих.. №24911/10/22-526 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська направило на адресу ТОВ фірми «Стандарт» запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо правовідносин ТОВ фірми «Стандарт» з наступними контрагентами: ТОВ «Рекламне агентство «Рекламне Поле» (код ЄДРПОУ 14343703), ТОВ «Український Сертифікаційний Центр» (код ЄДРПОУ 33406510); ОСОБА_6 (код НОМЕР_1), ТОВ «Чиста Планета» (код ЄДРПОУ 34060298), ТОВ «Море-2007» (код ЄДРПОУ 34701481) за період з 01.09.2009 року по 30.06.2012 року.
На виконання вказаного запиту у встановлений законом строк ТОВ фірма «Стандарт» надала письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо правовідносин із вказаними контрагентами.
Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи своєчасність та повноту наданих ТОВ фірми «Стандарт» пояснень та документального підтвердження податкових операцій по правовідносинах з контрагентами, вказаними у запиті від 04.10.2012 року, підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Стандарт» відсутні.
Згідно пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Крім цього, згідно пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.
Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, ПК України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.
Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.
У відповідності до пп. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Натомість, відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Відповідно до п. п. 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 р. за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.
При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.
Так, відповідно до пп. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:
- наявності однієї з обставин, визначених пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України;
- наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти відповідача, позивачем не надано суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за яких суд мав би підстави прийняти рішення про застосування арешту коштів і інших цінностей відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.
За викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей відповідача, і вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень,адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких, спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стандарт" про застосування арешту коштів - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2013 року
Суддя С.В. Ніколайчук