Справа № 592/8893/13-к
Провадження № 1-кп/592/425/13
27 серпня 2013 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
при секретарі Дегтяренко В.М.,
з участю прокурора Бикової Ю.Ю.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом і угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Шостка гр-ки України, українки, з неповною вищою освітою, працюючої в ТОВ «Глобал Біглі», проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,
-за ст.ст.302 ч.1, 302 ч.2 КК України,
22.08.2013 року до Ковпаківського районного суду м.Суми надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 разом з угодою про визнання винуватості, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 08.07.2013 року вирішила звести для розпусних дій ОСОБА_2 з раніше не знайомим ОСОБА_3, виступивши посередником при здійсненні розпусних дій, що виразилися в підшуканні учасників для розпусних дій, організації зустрічі таких осіб та їх знайомстві, а 10.07.2013 року, близько 19:00 год., ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_4 звела ОСОБА_2 для розпусних дій із раніше не знайомим ОСОБА_3
Дії ОСОБА_1 за цим епізодом кваліфіковано за ч.1 ст.302 КК України як умисні дії які виразилися у звідництві для розпусти.
Крім цього, 31.07.2013 року ОСОБА_1 з метою отримання матеріальної винагороди вирішила звести для розпусних дій ОСОБА_2 з раніше не знайомим ОСОБА_4, виступивши посередником при здійсненні розпусних дій, що виразилися в підшуканні учасників для розпусних дій, організації зустрічі таких осіб та їх знайомстві, а 07.08.2013 року, близько 21:00 год., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 звела ОСОБА_2 для розпусних дій із ОСОБА_4, за що отримала від останнього матеріальну винагороду в сумі 100 грн.
Дії ОСОБА_1 за цим епізодом кваліфіковано за ч.2 ст.302 КК України, як умисні дії, які виразилися у звідництві для розпусти з метою наживи.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та обвинуваченою.
Зі змісту цієї угоди вбачається, що прокурор і обвинувачена узгодили між собою кваліфікацію дій обвинуваченої по кожному із епізодів та узгодили призначення їй покарання за ч.1 ст.302 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч.2 ст.302 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 2 років обмеження волі. Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Биковою Ю.Ю. і обвинуваченою ОСОБА_1 від 21.08.2013 року суперечить вимогам кримінального закону, оскільки органами досудового розслідування дана неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди по першому епізоду, а тому затверджена бути не може з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 по першому епізоду обвинувачується у тому, що 08.07.2013 року вона вирішила звести для розпусних дій ОСОБА_2 з раніше не знайомим ОСОБА_3, виступивши посередником при здійсненні цих розпусних дій, а 10.07.2013 року, близько 19:00 год., ОСОБА_1, в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 звела ОСОБА_2 для розпусних дій із раніше не знайомим ОСОБА_3, тому її дії були кваліфіковані за ч.1 ст.302 КК України.
Однак, суд не може погодитись з такою кваліфікацією дій обвинуваченої, оскільки по суті пред'явленого їй обвинувачення, ОСОБА_1 показала, що через мережу інтернет, на сайті знайомств, вона познайомилась із ОСОБА_3, який запропонував їй знайти подругу і зустрітись в Сумах в условленому місці для інтимних стосунків, а він візьме із собою свого друга. На що вона погодилась. Вона запропонувала своїй знайомій ОСОБА_2 на вказану зустріч на що та погодилась. 10.07.2013 року у вечірній час вона разом з ОСОБА_2 прийшли у назначене місце до магазину «АТБ» по вул.Першотравневій, де вони зустрілись із раніше їм невідомими ОСОБА_3 і його другом. Пішли в магазин, хлопці купили спиртного та закусити. Після чого, ОСОБА_3 провів їх усіх в квартиру, розташовану на першому поверсі в будинку АДРЕСА_4, яку він зняв заздалегідь. В квартирі вони учотирьох випили спиртного і друг ОСОБА_3 заснув. А ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 піти в іншу кімнату для заняття інтимними стосунками, після чого вони удвох пішли в кімнату, а вона залишилась на кухні. У неї інтимних стосунків з другом ОСОБА_3 не вийшло, оскільки той заснув. Хвилин через 10 вони вийшли. ОСОБА_3 віддав їй 500 грн., після чого вона з ОСОБА_2 пішла додому. По дорозі вона віддала ОСОБА_2 250 грн.
Із показань обвинуваченої вбачається, що за те, що вона разом із ОСОБА_2, на пропозицію ОСОБА_3 прийшли за вказаною ним адресою для зайняття з ним та його другом інтимними стосунками за певну суму винагороди, тому для визначення точної кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 та встановлення наявності або відсутності в її діях складу злочину за цим епізодом, потрібно провести судовий розгляд по суті у повному обсязі з допитом всіх учасників вказаних подій, чого в даному випадку зроблено бути не може, оскільки суд не може проводити судовий розгляд по суті за наявності угоди про визнання винуватості, таким чином із показань обвинуваченої вбачається, що вона отримала від ОСОБА_3 грошову винагороду у розмірі 500 грн., з яких 250 грн. віддала ОСОБА_2, а решту залишила собі за те, що ОСОБА_2 займалась інтимними стосунками з ОСОБА_3, тому за першим епізодом її дії повинні кваліфікуватись за ч.2 ст.302 КК України, а не за ч.1 ст.302 КК України, як вказано в обвинуваченні. Але для точної кваліфікації дій за цим епізодом і для з'ясування питання про наявність або взагалі відсутність в її діях складу злочину потрібно провести судовий розгляд у повному обсязі.
Суд при винесенні вироку на підстави угоди не може дати точної правової кваліфікації по першому епізоду із-за неможливості дослідження доказів по справі на стадії підготовчого судового засідання.
Враховуючи, що умови угоди про визнання винуватості суперечать вимогам кримінального закону дана не правильна кваліфікація кримінального правопорушення по першому епізоду, в затвердженні цієї угоди слід відмовити і слід повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.314, 474 КПК України,
В затвердженні угоди про визнання винуватості від 21.08.2013 року, укладеної між прокурором Биковою Юлією Юріївною та обвинуваченою ОСОБА_1 - відмовити та повернути кримінальне провадження прокурору м.Суми для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Чернобай