"22" серпня 2013 р.Справа № 916/914/13
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.
(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням заступника голови суду № 587 від 05.08.2013 р.)
При секретарі Станковій І.М.
За участю представників сторін:
від Управління обласної ради з майнових відносин - Данильченко О.Ю., довіреність № 15 від 09.07.2013р.;
від Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" - Сікан О.М., довіреність № 450, від 19.08.2013р.;
від ПП „Одеса-Інвест" - Бороган В.В., довіреність № б/н, від 20.05.2013р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Одеса-Інвест"
на рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2013р.
по справі № 916/914/13
за позовом Управління обласної ради з майнових відносин
до відповідачів: 1) Приватного підприємства „Одеса-Інвест"
2)Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я"
про визнання договору оренди майна недійсним
Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Встановила:
У квітні 2013 року Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Одеса-Інвест" та та у Одеської області з позовом до Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" про визнання договору оренди майна недійсним.
Позов обґрунтовано тим, що договір оренди майна між Одеським обласним комунальним підприємством „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" та Приватним підприємством „Одеса-Інвест" не відповідає приписам закону, передача в оренду призведена з порушенням прав та інтересів власника майна в частині управління та використання комунального майна.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди майна від 01.12.2012р., укладений між Одеським обласним комунальним підприємством „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" та ПП „Одеса-Інвест". Стягнуто з ПП „Одеса-Інвест" на користь Управління обласної ради з майнових відносин 573,50 грн. судового збору. Стягнуто з Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" на користь Управління обласної ради з майнових відносин 573,50 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що спірний договір укладено в порушення вимог ст. 4,5,9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що у свою чергу з посиланням на ст. 215, 203 Цивільного кодексу України тягне за собою недійсність зазначеного правочину.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство „Одеса-Інвест" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Управління обласної ради з майнових відносин відмовити у повному обсязі.
На думку сторони, спірний договір не має порушень діючого законодавства в частині відсутності узгодження договору з Антимонопольним комітетом України ( ст.9 Закону "Про оренду державного та комунального майна"), оскільки виходячи з предмету оренди договір не потребує такого узгодження. На думку сторони помилковим є висновок суду щодо надання в оренду цілісного майнового комплексу. Крім того, сторона вважає, що при укладення договору дотримані вимоги ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та посилається на невірне застосування судом пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р., № 9, згідно з яким суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Більш детальніше доводи викладені у скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2012р. між Одеським обласним комунальним підприємством „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" (Орендодавець) та Приватним підприємством „Одеса-Інвест" (Орендар) був укладений договір оренди майна, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення другого поверху виробничого корпусу (літ.В) та першого поверху виробничого корпусу (літ.Е) загальною площею 121,3 м2 та 731,3 м2 відповідно; поліграфічне обладнання: рулонно-газетна офсетна друкарська машина „CityLine Express" 2004 року виготовлення (інв. № 5231); рулонно-газетна друкарська машина „CityLine Express" 2008 року виготовлення(інв.5301); рулонно-газетна офсетна друкарська машина „NewsLine S30" 2001 року виготовлення (інв.5194), що розташоване на першому поверсі виробничого корпусу; системи прямого експонування пластин „Computer-to-plate" 2006 року виготовлення (інв.5249), які розташовані на другому поверсі виробничого корпусу, та знаходяться у будівлі за адресою: м. Одеса, пл. Незалежності, 1. Вартість майна згідно з незалежною оцінкою від 12.10.2012 року становить 3 139 000,00 грн. (у подальшому -„майно"), з метою розташування виробництва для видавництва друкованих засобів масової інформації.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше підписання Сторонами цього Договору та акту приймання передачі майна.
Згідно з положеннями п. 3.1. договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2012 року 32 329,17 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2012 року - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць та індекс інфляції за листопад та грудень 2012 року. Орендна плата за кожний наступний день визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, після його повідомлення Держкомстатом.
Відповідно до п. 4.1. договору визначено, що Орендар повинен використовувати орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього Договору, своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п.3.5. Договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням. Орендодавець має право розірвати Договір. Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричинені цим збитки та сплатити штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Положеннями п. 7.1. договору визначено, що Орендодавець та Власник контролюють наявність, стан, напрямки використання майна, переданого в оренду.
Згідно з п. 9,1. договору встановлено, що договір діє з 01 грудня 2012 року до 31 жовтня 2015 року.
Положеннями п.9.8. договору визначено, що вказаний договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань за цим Договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.
З наявного в матеріалах справи акта приймання передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012р. вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду майно, що визначено в п. 1.1. договору оренди майна від 01.12.2012р. (а.с.36).
Предметом позову є недійсність даного договору.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Оцінюючи спірний договір на предмет відповідності його нормам матеріального права, судова колегія встановила таке.
За положеннями ч.2 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо: підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України. Орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди. У разі порушення провадження у справі про банкрутство керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна подає орендодавцеві матеріали щодо оренди нерухомого майна, копію яких орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
Відповідно до рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2012р. № 66-рш у справі № 39-08/2012 визнано, що відповідно до п.2 ст.12 Закону України „Про захист економічної конкуренції" на ринку поліграфічних послуг з друку газет формату А2 в територіальних межах м. Одеси та Одеської області протягом 2010р., 2011р., січня-березня 2012 року Одеське обласне комунальне підприємство „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 %.
З наявного в матеріалах справи листа Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2013р. вих.№2070-08/2013 вбачається, що щодо погодження умов спірного договору оренди ані Одеське обласне комунальне підприємство „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я", ані приватне підприємство „Одеса-Інвест" за таким погодженням до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не звертались.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про порушення ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тому що в момент укладання спірного договору сторони не отримали висновків про можливість оренди та умов договору оренди від територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Ти обставини, що листом відповідач ПП „Одеса-Інвест" №7 від 21.12.2012р., звернувся до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з проханням надати висновок щодо ПП „Одеса-Інвест", як єдиного суб'єкта господарювання, що надає послуги друку газет форматом А2 не має правового значення, оскільки узгодження з територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до укладення договору (01.12.2012р.) не відбулось.
Відповідно до частини 3 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій. У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією. Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим. У разі, коли підприємство не погоджується з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть без згоди підприємства укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.
Приписами абз. 11, 14 ч.4 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендодавцями є:
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що неувійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам;
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні;
підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Відповідно до довідки № 158 Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" від 26.04.2013р. вбачається, що Одеське обласне комунальне підприємство „Видавництво "ЧОРНОМОР'Я" (орендар) є балансоутримувачем цілісного майнового комплексу за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1. Майновий комплекс складається з адмінбудівлі, будівель друкарського та газетного цехів, гаражу.
З урахуванням того, що розмір орендованої площі значно перевищує 200 м2, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що належним орендодавцем за оспорюваним договором має бути саме Управління обласної ради з майнових відносин.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання сторонами при укладанні договору оренди норм ст.5,9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Доводи апеляційної скарги про недотримання судом пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 не приймається до уваги у зв'язку з таким. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
У даному конкретному випадку суд першої інстанції чітко визначив, які норми матеріального права порушені при укладанні спірного договору. Щодо настання певних юридичних наслідків судова колегія звертає увагу на таке. У постанові Вищого господарського суду України від 13.07.2010 № 8/407д/08-4/148д/09 зазначено, що договір про оренду комунального майна має визнаватися недійсними і припинятися саме на майбутнє, оскільки фактичне користування комунальним майном на підставі договору унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання його недійсним, позаяк використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони у первісному становищі практично неможливо.
Відповідно до пункту 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними "
Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Доводи апелянта, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не в повному обсязі були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються як безпідставні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені в оскарженому рішенні є такими, які відповідають вимогам законодавства. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення залишається без змін.
Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Одеса-Інвест" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. по справі № 916/914/13 - залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 27.08.2013 року
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя І.Г. Філінюк
Суддя А.І. Ярош