Провадження № 22ц/790/5550/13 Головуючий 1 інст. - Зуб Г.А.
Справа № 640/1254/13-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: про відшкодування шкоди
14 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: Котелевець А.В.,
Шаповал Н.М.,
при секретарі - Шабас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України - Ізмайлова Віктора Олеговича на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, -
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) на його користь суму майнової шкоди у розмірі 143142 грн. 18 коп., за рахунок відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у 2010 році він був засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. З набранням чинності вироку Київського районного суду м. Харкова на підставі виконавчого листа було здійснено конфіскацію 3600 доларів США та 36000 грн., 15 золотих злитків. 16.06.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ вирок Київського районного суду м. Харкова та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19.07.2012 року скасовано, а кримінальна справа направлена на додаткове розслідування. 25.09.2012 року слідчим відділу УСБУ в Харківській області кримінальну справі відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаних злочинів. 19.11.2012 року слідчим було винесено постанову про відшкодування вартості вилучених у позивача цінностей. Але при зверненні до УДКСУ в Київському районі м. Харкова ОСОБА_3 було письмово повідомлено про можливість повернення лише 36000 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач у добровільному порядку відмовилася відшкодувати завдану шкоду, ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Суд вирішив стягнути з ДКСУ на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмір 140 145 грн. 50 коп.
21.05.2013р. представником ДКСУ Ізмайловим В.О. на вказане рішення подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку.(а.с.64-66).
Ухвалою судді-доповідача апеляційного суду Харківської області (провадження №22ц/790/4063/13) від 27.05.2013 року причини пропуску встановленого законом строку на оскарження заочного рішення визнано поважною і поновлено ДКСУ строк на апеляційне оскарження заочного рішення (а.с.68а).
Ухвалою того ж судді від 28.05.2013 року відкрито апеляційне провадження (а.с.69).
Ухвалою колегії суддів того ж суду призначено розгляд справи на 12.06.2013 року, а 12.06.2013 року справу знято з апеляційного розгляду і закрито апеляційне провадження з тих підстав, що заочне рішення не переглядалося судом першої інстанції у порядку, передбаченому ст.ст.228-231 ЦПК України. (а.с.84).
26.03.2013 року представник ДКСУ Ізмайлов В.О. звернувся до Київського районного суду м.Харкова з заявою про перегляд заочного рішення від 25.03.2013 року, вказуючи на те, що відсутні підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_3, оскільки дії посадових осіб при розслідуванні справи не визнанні незаконними, а це позбавляє ОСОБА_3 в даному випадку права на відшкодування йому шкоди, а також при розгляді справи судом були порушені норми процесуального права.
Одночасно просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, вважаючи їх пропущеними з поважних причин.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2013 року заяву представника відповідача Ізмайлова В.О. про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ДКСУ Ізмайлов В.О. просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2013 року і ухвалити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви по суті, вказуючи, що судом першої інстанції не з'ясовані всі обставини щодо поважних причин пропуску строку подання казначейством заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення передбачений статтею 231 ЦПК України, частина третя якої передбачає лише два можливих судових рішення за результатами розгляду заяви, а саме: 1) залишення заяви без задоволення; 2) скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Таким чином, глава 8 розділу 111 ЦПК України не передбачає залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Порядок розгляду клопотання сторони або іншої особи про поновлення та продовження строків урегульовано статтею 73 ЦПК України, відповідно до якої питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Присутність цих осіб не є обов'язковою, однак суд, згідно вимог ч.4 ст.74 і ч.3 ст.75 ЦПК України, зобов'язаний забезпечити право такої особи знати про місце і час розгляду справи та яку саме дію буде вчинено шляхом завчасного вручення такій особі судової повістки-повідомлення.
Матеріали справи не містять даних про дотримання судом першої інстанції перелічених вище вимог процесуального закону, а наявне в матеріалах справи поштове повідомлення свідчить, що кореспонденція суду (без зазначення яка саме), адресована представнику ДКСУ Ізмайлову М.О., вручена працівником пошти уповноваженій особі «ОСОБА_4» (а.с.98) лише 08.07.2013 року.
Навіть за умови, що вказаною кореспонденцією була судова повітка-повідомлення з усіма належними реквізитами, передбаченими ч.3 ст.75 ЦПК України, то її вручення особі, яка не є представником ДКСУ, а тим більше в день розгляду справи, не може вважатися належним повідомленням заявника про місце і час вирішення судом питання, за вирішенням якого він звертався до суду.
Враховуючи, що вирішена судом у такий спосіб, без дотримання вимог встановленого процесуальним законом порядку, доля заяви представника ДКСУ про перегляд заочного рішення і клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу зави позбавляє Державну казначейську службу України реалізувати право на перегляд рішення суду, оскаржена ухвала суду від 08.07.2013 року підлягає, згідно ч.3 ст.312 ЦПК України, скасуванню з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції зазначеного в заяві та клопотання представника ДКСУ питання.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, п.3 ст.312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Ізмайлова Віктора Олеговича задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 липня 2012 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд заяви представника Державної казначейської служби України - Ізмайлова Віктора Олеговича від 25.06.2013 року про поновлення строку і перегляд заочного рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий-/підпис/
Судді -/підписи/
З оригіналом згідно
Суддя: