Провадження №22-ц/790/3522/13 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 2027/7785/12 Марченко О.М..
Категорія:відшкодування шкоди Доповідач -Гальянова І.Г.
21 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді: Гальянової І.Г.
суддів: Колтунової А.І.
Ларенка В.І.
при секретарі: Ленюк Л.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ,-
У листопаді 2007 року позивач звернувсь у суд з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( далі ДТП), 115973 грн. моральну шкоду , розмір якої визначає у 5000 грн. та судові витрати у справі у сумі 1239, 73 грн.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 18 серпня 2007 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_1 та при проїзді регульованого перехрестя 50 років ВЛКСМ та 50-тиріччя СРСР допустив зіткнення з належним йому автомобілем марки«Хонда Аккорд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_5 та внаслідок чого було його пошкоджено .
Розмір спричиненої моральної шкоди позивач обгрунтовує тим, що внаслідок значного пошкодженням його автомобілю, він переніс душевні страждання, вимушений пересуватись на таксі, не маючи коштів для відновлення автомобіля.
По вказаній справі судом першої інстанції 19 травня 2008 року ухвалювалось заочне рішення яким позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсягу та яке ухвалою суду від 09 листопада 2009 року було скасовано ( а.с.49, 61).
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 21 червня 2011 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від11 серпня 2011 року, позовні вимоги позивача були задоволені частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача 115973 грн. у відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн. -у відшкодування моральної шкоди та 1169 грн. витрат по сплаті судового збору ( а.с.148-150, 168-169).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2012 року , вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції ( а.с.184-186).
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивач підтримав позовні вимоги позивача з зазначених підстав.
Відповідач, в особі свого представника, в судовому засіданні суду першої інстанції позивача не визнав , вважаючи їх не доведеними. .
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено частково . Суд стягнув з відповідача на користь позивача 115973 грн. 67 коп. матеріальних збитків , 1000 грн. моральної шкоди , 1169 грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору та 29,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення , яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неповним з»ясуванням судом обставин, які мають значення для справи , недоведеністю обставин, які мають значення для справи та які суд вважав встановленими та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з»явились, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги позивача повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем вказаних позовних вимог в повному обсязі .
При цьому судом першої інстанції встановлено , підтверджено наявними у справі доказами та цей висновок суду відповідачем не спростовано, що внаслідок ДТП, яка сталась 18 серпня 2007 року з вини відповідача у справі ОСОБА_3 ,було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки «Хонда Аккорд».
Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, яким суд дав належну оцінку .
Визначаючи розмір спричиненої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди, суд першої інстанції визначив такий розмір на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 115973 грн. 67 коп.( а.с.220-230).
Однак повністю погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений на неповно з»ясованих обставинах справи.
Згідно до вимог ч. 1 та на п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у разі порушення її права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).
В ст. 60 ЦПК України встановлено,що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як свідчать матеріали справи 15 липня 2007 року позивачем була видана довіреність на право керування та розпорядження автомобілем «Хонда Аккорд» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а 20.07.2007 року ОСОБА_7 в порядку передоручення була видана довіреність на право керування та розпорядження вказаним автомобілем ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ( а.с.20-22).
17.07.2007 року вказаний автомобіль був знятий позивачем з реєстраційного обліку для його реалізації ( а.с.74, 319).
Матеріали справи також свідчать про те, що вказаний автомобіль в період розгляду справи судом , а саме 18 квітня 2008 року було позивачем продано ( а.с.317) .
Факт продажу автомобіля також підтвердили в суді апеляційної інстанції представники позивача ОСОБА_4- ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , при цьому ОСОБА_10 пояснив , що вказаний автомобіль було продано за 47 000 грн. в пошкодженому внаслідок ДТП стані без проведення поновлюваних робіт .
Відповідно до висновків судової автотоварознавчої експертизи , розмір матеріальної шкоди , спричиненої позивачу внаслідок ДТП в сумі 115973, 67 грн., визначено експертом як вартісне значення витрат, які несе володілець в наслідок пошкодження транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу його складових та витрат, які понесе чи може понести володілець транспортного засобу для поновлення свого права користування транспортним засобом, а саме: в сумі 12405 грн. вартості використовуваних матеріалів по його фарбуванню в сумі 838, 50 грн. , вартості запчастин, які потребували заміні в сумі 92782, 63 грн. та втрати товарної вартості автомобіля в сумі 9947, 54 грн. ( а.с.225), тобто матеріальна шкода визначена у витратах, які позивач може понести у зв»язку з поновлюваними роботами автомобіля та втрати його товарної вартості .
Між тим, оскільки поновлювані роботи пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля позивачем не проводились та проводитись не будуть, у зв»язку з тим, що зазначений автомобіль був ним проданий, доказів того, що продаж автомобіля проведено за ціною, яка нижче його вартості на момент ДТП, а саме: нижче його ринкової вартості в сумі 142662, 50 коп ., встановленої експертом на момент ДТП , позивач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України суду не надав, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків, які полягають у відновленні пошкодженого автомобіля, відсутні, оскільки позивач вже отримав грошові кошти за проданий автомобіль та збитками в даному випадку можуть бути різниця між його ринковою вартістю та ціною його продажу.
Втрата ж внаслідок ДТП товарної вартості автомобіля , а саме; його знецінення, у зв»язку з пошкодженням, є реальними збитками позивача , у зв»язку з чим він має право на відшкодування таких збитків сумі 9947, 54 грн.
З огляду на наведене рішення суду в цій частині підлягає зміні та зменшенню розміру стягнутої з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди до 9947,57 коп.
У зв»язку зі зменшенням розміру матеріальної шкоди , у відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягає також зменшенню розмір стягнутих з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору до 229 грн. 40 коп.
Згідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв»язку із пошкодженням її майна.
В ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,за наявності її вини.
Як свідчать матеріали справи, внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача, було пошкоджено майно позивача.
З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції як про наявність спричиненої позивача моральної(немайнової) шкоди , так і з визначеним судом її розміром
Доводи, викладені в апеляційній скарзі , в цій частині рішення , висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення в цій частині.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в іншій частині підлягає залишенню його без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218 ЦПК України , судова колегія -,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року,зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди до 9947 грн. 54 коп. та розмір стягнутих витрат по сплаті судового збору до 229 грн. 40 коп.
В іншій частині рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий, суддя:
Судді :