Справа № 520/6385/13-ц
Провадження № 2/520/3862/13
23.08.2013 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Малярчук О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсним шлюбу, укладеного 12 квітня 2002 року між нею - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, стверджуючи, що відповідач укладав шлюб без наміру створити сім»ю. У судовому засіданні позивачка на своїх вимогах наполягала.
Відповідач позов не визнав.
Суд вислухав сторони, свідків, вивчив надані документи і встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2002 року, дітей від цього шлюбу сторони не мають, кожен з подружжя має не перший шлюб. З 2009 року сторони спільно не проживають і не підтримують шлюбних стосунків. З позовом про визнання шлюбу недійсним ОСОБА_1 звернулась до суду у 2013 році.
На обгрунтування своїх вимог позивачка посилалась на наступне: метою укладання шлюбу у 2002 році ОСОБА_2 мав корисливі міркування, тому як бажав прийняти участь у приватизації земельної ділянки, на якій розташовано належний їй- ОСОБА_1. будинок, надалі відповідач бажав продати цей будинок і придбати новий. Позивачка також пояснила, що тільки перші два роки після реєстрації шлюбу між ними (сторонами по справі) існували добрі стосунки, а потім виникали постійні сварки з різних причин, відповідач поводив себе відносно неї - ОСОБА_1- вкрай неповажно. Не маючи наміру створити сім»ю, відповідач не бажав мати спільний бюджет і перші роки віддавав незначну частину своїх заробітків, а надалі зовсім не давав їй грошових коштів на спільне господарство. Як на відсутність у ОСОБА_2 наміру створити з нею- ОСОБА_1. - сім»ю, позивачка посилалась на той факт, що відповідач раніше 5 разів укладав шлюб з різними жінками.
Відповідач, не визнаючи позов, пояснив, що з ОСОБА_1 познайомився у 2001 році, шлюб вони уклали у 2002 році і перші три роки у них існували нормальні сімейні стосунки: вони разом проживали, мали один бюджет, вели спільне господарство. Стосунки у них зіпсувались, коли він - ОСОБА_2- захворів, довгий час перебував на лікуванні і не мав можливості і надалі своїми силами і грошовими коштами реконструювати належний позивачці будинок. З 2009 року вони з позивачкою сімейних стосунків не підтримують, але позивачка не бажає розривати шлюб.
При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 не підлягаючим задоволенню з таких правових підстав:
Ч.2ст.40 СК України визначає, що «шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім»ї та набуття прав та обов»язків подружжя». У даному випадку суд не отримав будь-яких доказів того, що у ОСОБА_2 у 2002 році був відсутній намір створити сім»ю з ОСОБА_1 Навпаки, сторони протягом 3-х років мали сім»ю: разом проживали, мали єдиний бюджет, вели спільне господарство, що визнала в судовому засіданні як сама позивачка так підтвердила і свідок - ОСОБА_3 - дочка позивачки. З пояснень сторін по справі випливає, що їхня сім»я розпалась і причиною тому є різні погляди на подружнє життя. На момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 відповідач не перебував в іншому шлюбі, тому доводи позивачка про неодноразові укладання ОСОБА_2 шлюбів з іншими жінками не є правовою підставою для визнання шлюбу недійсним.
Керуючись ст.ст.213,214,215 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Калашнікова О. І.