19 серпня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Дербенцевої Т.П., Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради, про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов'язання,
У квітні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради, про звернення стягнення. Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 21 травня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір та в той же день на забезпечення виконання вказаного договору, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки нерухомого майна - квартиру.
Оскільки, боржник не виконав умови кредитного договору, утворилася заборгованість, в зв'язку з чим, позивач просив в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_1 в свою чергу подала до суду зустрічний позов до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов'язання, в зв'язку з тим, що у листопаді 2008 року без її згоди банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку по кредитному договору.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2012 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом із наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень для здійснення продажу.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року, ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 липня 2012 року.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку».
Як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2011 року у справі за №6-14775св11 про звернення стягнення на предмет іпотеки; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2011 року у справі за №6-7800св10 про звернення стягнення на майно та виселення; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2012 року у справі за №6-12691св12 про звернення стягнення.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої п. 1 ч.1 статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Судова колегія вважає, що зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ випливають різні фактичні обставини у порівнянні з судовим рішенням про перегляд якого ставиться питання заявником.
Оскільки, наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами п.1 ч.1. ст.355 ЦПК України є підставами для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року Верховним Судом України, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Іллічівської міської ради, про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов'язання за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2012 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
Т.П. Дербенцева
В.О. Савченко
О.В. Умнова