19 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Дербенцевої Т.П.,
Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ТЕРА», третя особа - Відділ Держкомзему в Токмацькому районі Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ТЕРА» до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 2 квітня 2003 року належить земельна ділянка площею 4,60 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Токмацького району Запорізької області, за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
1 квітня 2008 року між ним та відповідачем в особі директора Акопянц М.Н. було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.
26 січня 2009 року договір було зареєстровано в Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при державному комітеті по земельним ресурсам України.
Після реєстрації договору йому стало відомо, що у порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в договорі оренди відсутня істотна умова, а саме: умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутність якої порушує його права. Просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 1 квітня 2008 року між ним та ТОВ «Агрофірма ТЕРА».
У листопаді 2012 року ТОВ «Агрофірма ТЕРА» звернулось до суду з зустрічним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 1 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ПП «Агрофірма ТЕРА», правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма ТЕРА», було укладено договір оренди земельної ділянки, який 26 січня 2009 року зареєстровано в установленому законом порядку. Оскільки вказаний договір відповідає нормам чинного законодавства, позивач просив зазначений договір оренди земельної ділянки від 1 квітня 2008 року визнати дійсним.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 1 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма ТЕРА» в особі директора Акопянц М.Н. та зареєстрований в Токмацькому районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при державному комітеті по земельним ресурсам України 26 січня 2009 року. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агрофірма ТЕРА» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 5 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 та у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агрофірма ТЕРА» відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 20 травня 2013 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 5 березня 2013 року залишено без змін.
1 серпня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подано заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» заявник додав до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2013 року, 15 травня 2013 року, 29 квітня 2013 року, 18 травня 2013 року, 23 травня 2013 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування ст.ст. 353-360 ЦПК України», під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Надані для порівняння ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2013 року, 15 травня 2013 року, 18 травня 2013 року, 23 травня 2013 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року не можуть свідчити про неоднаковість застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки на відміну від справи, де стороною є ОСОБА_3, у справах, на які здійснюється посилання, оспорювані правочини укладені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» (після 24 жовтня 2008 року), яким доповнено дванадцятим абзацом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» щодо умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки як істотної умови договору оренди землі.
Таким чином, обставини наведених справ не є подібними.
Не може бути підставою перегляду й ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2013 року, оскільки з її змісту вбачаються відмінні від зазначених ОСОБА_3 підстави позову. В указаній справі позивач як на недійсність договору оренди земельної ділянки посилався на відсутність у ньому умов щодо збереження стану об'єкта оренди, плану (схеми) земельної ділянки, її кадастрового плану та акта визначення меж в натурі.
Враховуючи наведене, слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ТЕРА», третя особа - Відділ Держкомзему в Токмацькому районі Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ТЕРА» до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
Т.П. Дербенцева
В.О. Савченко
О.В. Умнова