Ухвала
іменем україни
21 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Висоцької В.С.,
суддів: Гримич М.К., Матвєєвої О.А., Савченко В.О., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2013 року,
У грудні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Макіївської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на частину жилого будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок.
Посилаючись на неможливість оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючих документів на землю, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили позов задовольнити та визнати за ними право власності в порядку спадкування на спірну земельну ділянку.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст. ст. 22, 23 ЗК України (1990 року у редакції, чинній на час придбання спадкового будинку) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЗК України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Судом установлено, що 20 вересня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка діяла у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку, разом з господарчими будовами й спорудами на земельній ділянці площею 0,0691 га, що розташовані по АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 06 листопада 2007 року вступила в шлюб й обрала прізвище ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_1.
Згідно з архівною земельно-кадастровою інформацією управління Держкомзему у місті Макіївка Донецької області, земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 відповідно до акта про право власності на землю належить на праві власності ОСОБА_4
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_4, якого не притягнуто до участі у справі, а й тому позов заявлено не до належного відповідача.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи апеляційним судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Висоцька
Судді: М.К. Гримич
О.А. Матвєєва
В.О.Савченко
О.В. Умнова