іменем україни
21 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Наумчука М.І.,
Мартинюка В.І., Парінової І.К.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року,
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на лікування дитини.
В обґрунтування позову зазначала, що відповідач, який є її колишнім чоловіком та батьком її дітей, перестав надавати допомогу дітям на навчання, розвиток, одяг, харчування, лікування, відпочинок та інші витрати. Крім того, їхній дочці, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміново необхідно лікування, вартість якого складає 41 300 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила стягнути з
ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів (заробітку), починаючи від дня пред'явлення позову й до досягнення ними повноліття, а також, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути на її користь - наперед, в рахунок передбачених витрат на лікування ОСОБА_5, 41 300 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
21 березня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 січня 2013 року й до досягнення дітьми повноліття. Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 41 300 грн. в рахунок передбачених витрат на лікування дочки, ОСОБА_5. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
21 березня 2013 року в частині стягнення передбачених витрат на лікування в сумі 41 300 грн. скасовано, в задоволенні таких позовних вимог відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2013 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Змінюючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із недоведеності та безпідставності позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на лікування.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Судом установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1991 року до 2010 року, від якого мають трьох дітей: неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повнолітнього, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, які після розлучення проживають разом з матір'ю.
Позивач ОСОБА_3 на теперішній час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею п'ятирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_5.
ОСОБА_5 має тяжке захворювання стоматологічного характеру, що підтверджується випискою з її медичної карти стоматологічного хворого № 13, для лікування якого необхідно витрати в сумі 41 300 грн., а саме: 26 500 грн. за надання послуг з ортодонтії та 15 700 грн. за надання послуг із хірургії, що підтверджується попередніми планами лікування з орієнтовною вартістю стоматологічних послуг. Також дитина перебуває на диспансерному обліку в комунальному закладі «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» з діагнозом кілевидна деформація грудної клітини, сколіоз грудо- поперекового відділу хребта 2 ступеня.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягне аліментів не була поставлена, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо).
Відповідно до вимог ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження доводів щодо вимог про стягнення додаткових витрат на лікування дитини, ОСОБА_3 надала відповідні довідки медичних закладів про діагноз дитини, план лікування та орієнтовну вартість такого лікування.
Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог про стягнення додаткових витрат на лікування дитини.
Натомість, вивчивши матеріали справи та врахувавши встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування доньки.
Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку, що під час встановлення фактичних обставин справи судом першої інстанції дотримані норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та скасовано апеляційним судом помилково.
Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції й залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2013 року скасувати.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
21 березня 2013 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Ю.Г. Іваненко
В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
І.К. Парінова