іменем україни
21 серпня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Наумчука М.І.,
Мартинюка В.І., Парінової І.К.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2013 року,
У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство «Фідобанк»
далі - ПАТ «Фідобанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями ОСОБА_5, який за договором кредиту від 18 вересня 2007 року отримав кредитні кошти на придбання автомобіля в сумі 331 280 грн. та вчасно їх не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, відсотками, пенею та комісією в загальному розмірі 216 119 грн 50 коп., яку й просив банк стягнути з відповідачів.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня
2013 року позов ПАТ «Фідобанк» задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитом у розмірі 211 626 грн 68 коп. та заборгованість за процентами в розмірі
3 797 грн 59 коп., вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2013 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2013 року скасовано, в задоволенні позову ПАТ «Фідобанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Фідобанк» просить рішення апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2013 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2013 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку, апеляційний суд виходив із того, що позивачем пропущено встановлений ст. 1281 ЦК України строк звернення з такою вимогою до спадкоємців.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Судом установлено, що 18 вересня 2007 року між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір на придбання автомобіля, відповідно до умов якого позичальнику було надано кошти в розмірі 331 280 грн, за які позичальник придбав автомобіль марки «Volksnagen Touareg».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Спадкоємцями померлого є його дружина, ОСОБА_3, та донька, ОСОБА_4
Звернувшись до суду з даним позовом, банк просив стягнути з відповідачів, як зі спадкоємців боржника, суму непогашеного кредиту, з урахуванням несплачених процентів, пені та простроченої нарахованої комісії.
Відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, встановивши, що ПАТ «Фідобанк» заявлено майнову претензію до спадкоємців позичальника ОСОБА_5 в межах встановленого шестимісячного строку, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку щодо стягнення з останніх на користь позивача суми несплаченої частини кредитних коштів у розмірі 211 626 грн 68 коп. та процентів, нарахованих на час смерті позичальника, в сумі 3 797 грн. 59 коп.
Також є правильним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог про стягнення пені, яка не була нарахована на час смерті ОСОБА_5, й пропуску банком строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення пені.
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального та матеріального закону.
З огляду на викладене, рішення апеляційного суду не може вважатися законним і обґрунтованим та відповідно до положень ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової
палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2013 року скасувати.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2013 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Ю.Г. Іваненко
В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук
І.К. Парінова