Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
розглянула 25 липня 2013 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 15 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 жовтня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 24 травня 2007 року Старобешівським районним судом Донецької області за ст. ст. 15, 185 ч. 3, ст.ст. 185 ч. 2, ч. 3, 304, 194, ч. 1 КК України на 2 роки 3 місяці позбавляння волі; 23 червня 2009 року Старобешівським районним судом Донецької області звільнений від покарання за ч. 2 ст. 185 КК України згідно Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів у справі.
За обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку ОСОБА_1 7 вересня 2010 року, приблизно о 19 годині 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку № 45 по вул. Леніна в с. Новоєкатеринівка Старобешівського району Донецької області, підійшов до ОСОБА_2 і відкрито повторно викрав у нього пакет з продуктами харчування. Продовжуючи реалізовуючи свій єдиний злочинний намір на пограбування потерпілого, приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_1 знову підійшов до перебуваючого у тому ж місці ОСОБА_2 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, повторно викрав у нього майно та гроші, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 549 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 жовтня 2012 року вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 15 травня 2012 року щодо засудженого залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не оскаржує висновки суду про винуватість у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України.
Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги засудженого про суворість призначеного йому покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Із матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення засудженому покарання, у повній мірі врахував тяжкість та обставини вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, має не зняту та не погашену судимість, характеризується негативно, злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначення йому мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України. З даним висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
За таких обставин, беручи до уваги обставини скоєного злочину та його суспільну небезпеку, колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій, про відсутність підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, належним чином вмотивованими. Підстави для застосування до засудженого положень ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.
Доводи апеляції засудженого, аналогічні доводам його касаційної скарги, були належним чином перевірені та спростовані апеляційним судом. Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Даних, які б свідчили про те, що у кримінальній справі неправильно застосовано кримінальний закон, або істотно порушено кримінально-процесуальний закон, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідні положення КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 15 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська А.В. Суржок Т.І. Франтовська