15 серпня 2013 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:
головуючого Крижановського В.Я.,
суддів: Колесниченка В.М., Дембовського С.Г.,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодноразово судимого, останній раз - вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2009 року за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі,
засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2013 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки шість місяців, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Вироком Апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2013 року апеляційні скарги заступників прокурора Запорізької області Скиданова О.Д., Проценка Є.Т., прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, Якимнюка С.А. задоволені частково, вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2013 року в частині призначеного покарання ОСОБА_1 скасовано, призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості скоєного ним злочину та його особі внаслідок м'якості.
Перевіривши касаційну скаргу, додані до неї копії судових рішень та інші матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та витребуванні матеріалів кримінального провадження, що є підставою, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, для відмови у відкритті провадження.
Подія злочину та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оскаржується.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання особі засудженого та тяжкості скоєного внаслідок м'якості є необґрунтованими.
У касаційній скарзі прокурора не зазначено жодної, передбаченої у ст. 438 КПК України обставини, яка б була не врахована апеляційним судом при постановленні вироку та яка б свідчила про неправильне застосування кримінального закону.
Так, суд апеляційної інстанції, частково задовольнивши апеляційні скарги прокурорів, скасувавши вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання із звільненням від відбування з випробуванням, обґрунтовано визнав його таким, що не відповідає тяжкості скоєного та особі засудженого внаслідок м'якості. У зв'язку з чим, постановив вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі на певний строк. При цьому, враховано тяжкість скоєного злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніш судимий, не відшкодував заподіяні збитки тощо.
Зі змісту ухвали апеляційного суду також вбачається, що доводи апеляційних скарг прокурорів, аналогічні тим, які викладені у касаційній скарзі, були належним чином перевірені апеляційною інстанцією.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Колегія суддів, вважає, що призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1, попередження вчинення ним нових злочинів і є домірним скоєному.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2013 року та вирок Апеляційного суду Запорізької області від 07 травня 2013 року, постановлені щодо ОСОБА_1.
Ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, зазначених в пп. 1, 2 ч. 1 ст. 445 КПК України.
Судді:
___________________ __________________ ________________
В.Я. Крижановський В.М. Колесниченко С.Г. Дембовський