Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянула в судовому засіданні 11 липня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 7 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 2 жовтня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, таку, що не має судимості,
засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 6 місяців з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі повноваження пов'язані з прийманням заліків та іспитів у навчальних закладах усіх форм власності та акредитації строком на 3 роки, без конфіскації майна відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 2 жовтня 2012 року вирок залишено без зміни.
Згідно вироку, ОСОБА_5 відповідно до наказу № 113-к від 1 листопада 2011 року по Глухівському національному педагогічному університету імені О.Довженка, займала посаду асистента кафедри практичної психології. У період зимової заліково-екзаменаційної сесії за перший семестр 2011 - 2012 навчального року, призначеної згідно наказу № 396 від 5 грудня 2011 року, відповідно до своєї посадової інструкції, приймала заліки та іспити, тобто була службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями.
Використовуючи своє службове становище, із користі, повторно, упродовж 16 - 20 січня 2012 року, діючи умисно, в інтересах 27 студентів 2-го курсу групи 23-ФК денної форми навчання факультету педагогіки і психології, одержала від останніх хабарі на загальну суму 5810 грн. за виставлення студентам завищених підсумкових оцінок «3» та «4» з навчальної дисципліни «Вікова і педагогічна психологія», яку вона викладала упродовж І семестру та з якої приймала екзамен.
Так, 16 січня 2012 року в обідній час, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні навчального корпусу Глухівського національного педагогічного університету імені О.Довженка, вул. І. Франка, 25 м. Кролевець Сумської обл., використовуючи своє службове становище, одержала від студентки групи 23-ФК ОСОБА_7 грошову винагороду в сумі 160 грн., в якості хабара за вирішення питання щодо виставлення їй завищеної підсумкової оцінки «3» з навчальної дисципліни «Вікова і педагогічна психологія».
Повторно, упродовж 16 - 20 січня 2012 року, ОСОБА_5 перебуваючи в приміщеннях навчального корпусу Глухівського національного педагогічного університету імені О.Довженка, по вул. І. Франка, 25 та по вул. Поштова, 17, за обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, використовуючи своє службове становище, одержала від кожного із студентів групи 23-ФК: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 індивідуально різні грошові суми хабарів на загальну суму 5810 грн. за виставлення їм завищених підсумкових оцінок «3» чи «4» з навчальної дисципліни «Вікова і педагогічна психологія», яку вона викладала упродовж І семестру та з якої приймала екзамен.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 просить судові рішення щодо неї змінити та звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що судом не враховано у повній мірі того, що вона визнала свою вину та щиро розкаялась, раніше не судима, активно сприяла слідству, вчинила злочин внаслідок тяжких сімейних обставин, має на утриманні двох непрацездатних дітей, один з яких є інвалідом з дитинства та потребує постійного нагляду, пристарілу матір, хворих та пристарілих батьків чоловіка, який відбуває покарання у вигляді обмеження волі за аналогічний злочин.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, про часткове задоволення касаційної скарги засудженої, виключення кваліфікуючої ознаки вчинення злочину «повторно», перекваліфікацію дій засудженої на ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року - «одержання хабара у значному розмірі», а міру покарання призначену вироком суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_5 у злочині, за який її засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом злочинних дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення злочину, в касаційній скарзі не заперечуються.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку внаслідок суворості та у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, та їм була дана належна оцінка.
При призначені ОСОБА_5 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого нею злочину, дані про особу засудженої, обставини справи, які впливають на ступінь її відповідальності, зокрема те, що засуджена не притягувалась до кримінальної відповідальності, має двох дітей, які на час вчинення злочину були неповнолітніми, один з яких є інвалідом з дитинства і потребує постійного лікування, має матір непрацездатну за віком. З урахуванням сукупності пом'якшуючих обставин, суд мотивовано прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 більш м'якого покарання, ніж передбачено законом і на підставі ч. 1 ст. 69 КК України перейшов до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 368 КК України.
Підстав для пом'якшення покарання, призначеного судом першої інстанції засудженій ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України, та звільнення її від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд не вбачає. Таке покарання є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженої та в її інтересах захисника і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КК України.
Доводи прокурора про часткове задоволення касаційної скарги засудженої, виключення кваліфікуючої ознаки вчинення злочину «повторно» та перекваліфікацію злочинних дій засудженої ОСОБА_5 на ч. 2 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року - «одержання хабара у значному розмірі», не ґрунтуються на вимогах закону.
За встановлених судом фактичних обставин, ОСОБА_5, будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, умисно, переслідуючи свої корисливі інтереси, упродовж декількох днів, діючи в інтересах 27 студентів, одержувала індивідуально з кожного із них, повторно хабарі за вирішення питання щодо виставлення їм завищених підсумкових оцінок з навчальної дисципліни «Вікова і педагогічна психологія», яку вона викладала протягом першого семестру та з якої приймала екзамен.
Кожен із студентів передавав хабарі ОСОБА_5 в період з 16 по 20 січня 2012 року в різний час, в різних приміщеннях навчального корпусу університету, в різних визначених ним сумах грошей, а ОСОБА_5 діяла в інтересах кожного окремого студента.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32, п. 3 примітки до ст. 368 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу; повторним одержанням хабара визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цією статтею, або злочинів, передбачених ст. ст. 368-3, 368-4, 369 КК України.
В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року роз'яснено, що при вирішенні питання про повторність злочинів, передбачених статтями 368 і 369 КК України, слід керуватися пунктом 3 примітки до ст. 368 КК України.
Одночасне одержання службовою особою хабара від декількох осіб належить кваліфікувати як вчинене повторно тоді, коли він дається за вчинення дій в інтересах кожної особи, яка дає хабар, а службова особа усвідомлює, що одержує його від декількох осіб.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідності за корупційні правопорушення».
На день розгляду скарги в касаційній інстанції вступила в дію ст. 368 КК України в новій редакції відповідно до Закону України № 221-VI від 18 квітня 2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією».
Оскільки редакція ч. 3 ст. 368 КК України за якою засуджена ОСОБА_5 ідентична новій редакції ч. 4 ст. 368 КК України, то новий закон немає зворотної дії у часі згідно з вимогами статей 4, 5 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 7 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 2 жовтня 2012 року щодо засудженої ОСОБА_5 - без змін.
Судді:
В.І. Орлянська А.В. Суржок С.І. Кравченко