Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кравченка С.І.,
суддів: Слинька С.С., Суржка А.В.,
за участю прокурора Таргонія О.В.,
розглянула 1 серпня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 червня 2012 року.
Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2012 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України раніше неодноразово судимого, останній раз 28 листопада 2001 року Тернопільським районним судом з урахуванням змін ухвали Верховного Суду України від 24 грудня 2002 року на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України на 6 років позбавлення волі; за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України раніше не судимого,
засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК України на 6 років позбавлення волі; за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою між собою вчинили ряд крадіжок.
25 січня 2008 року, в період часу з 8 год. по 12 год. проникли у будинок ОСОБА_3, що по АДРЕСА_1 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 16584,64 грн.
2 жовтня 2008 року, в період часу з 9 год. 30 хв. по 15 год. повторно проникли у будинок ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 23009 грн.
10 грудня 2008 року, в період часу з 10 год. по 12 год. повторно проникли у будинок ОСОБА_5, що по АДРЕСА_3 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 14783,66 грн.
В період часу з 24 по 25 вересня 2009 року повторно проникли у будинок ОСОБА_6, що по АДРЕСА_4 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 77634,14 грн.
5 жовтня 2009 року, в період часу з 8 год. по 14 год. повторно проникли у будинок ОСОБА_7, що по АДРЕСА_5 і викрали матеріальні цінності потерпілої на суму 31248,30 грн.
4 лютого 2010 року в період часу з 10 год. по 14 год. повторно проникли у будинок ОСОБА_8, що по АДРЕСА_6 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 924,47 грн.
10 лютого 2010 року, в період часу з 9 год. по 17 год. повторно проникли у будинок ОСОБА_9, що по АДРЕСА_7 і викрали матеріальні цінності потерпілого на суму 21862,84 грн.
15 травня 2009 року в період часу з 7 год. 10 хв. по 15 год. 40 хв. повторно проникли у будинок ОСОБА_10, що в АДРЕСА_8 і викрали матеріальні цінності потерпілої на суму 266903,10 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 червня 2012 року вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2012 року змінено в частині призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання.
Ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим: за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 5 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КПК України, за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_2 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
В решті вирок суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень в частині його засудження за ч. 5 ст. 185 КК України та призначення йому більш м'якого покарання із застосуванням ст. 75 КК України, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження його винуватості за епізодом крадіжки у потерпілої ОСОБА_10 на суму 266903,10 грн., а тому оскаржувані рішення в цій частині є незаконним і підлягають скасуванню.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень в частині пред'явленого йому обвинувачення за ч. 5 ст. 185 КК України. Доводи касаційної скарги аналогічні доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У касаційних скаргах засуджених порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Доводи скарг засуджених про недоведеність їх вини у скоєнні 15 травня 2009 року крадіжки матеріальних цінностей у ОСОБА_10 на суму 266903,10 грн., то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.
Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання потерпілої ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_11, а також дані, що містяться в протоколі явки з повинною від 11 червня 2010 року та протоколі впізнання виробів із золота, які були вилучені за місцем проживання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції.
Також судом апеляційної інстанції були ретельно перевірені доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_12, які аналогічні доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_2, і правильно визнано їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи належним чином перевірено й спростовано.
За встановлених судом фактичних обставин дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно скоєння крадіжки за епізодом від 15 травня 2009 року правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 185 КК України.
При призначенні засудженим покарання суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахували кількість та тяжкість вчинених засудженими злочинів, один з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засуджених, відсутність обтяжуючих вину обставин, та прийшли до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засуджених за умови ізоляції їх від суспільства. Вирок в частині призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 обґрунтовано змінений судом апеляційної інстанції з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено.
Підстав для пом'якшення засудженим покарання, або застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
С.І. Кравченко А.В. Суржок С.С. Слинько