19 серпня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини,
ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі
1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше
30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подання позовної заяви і до повноліття сина, а також аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення дитиною трьох років.
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою
апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 листопада 2012 року, щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_4, а також аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 20 листопада 2012 року, щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 трьох років. Рішення суду допущено до негайного виконання у мажах сум платежів за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення аліментів на її утримання.
Розглянувши скаргу, вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
За змістом статті 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2013 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ І.К. Парінова