іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів Кравченка С.І., Суржка А.В.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянула в судовому засіданні 11 липня 2013 року в м. Києві справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року.
7 червня 2011 року ДІМ Дніпровського РУГУ МВС України в місті Києві майором міліції Мамедовим Р.Р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою директора КП «Компас» ОСОБА_3 для проведення додаткової перевірки по факту вчинення злочинів, передбачених статтями 190, 357, 358 КК України за відсутністю складу злочину.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись зі скаргою до суду.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2011 року скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було залишено без задоволення, оскільки суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова за результатами повної, всебічної та об'єктивної перевірки проведена у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, є законною та обґрунтованою.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року вищезазначена постанова залишена без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законну, обґрунтовану і справедливу постанову. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили та не надали належної оцінки доводам скарги. Крім того, суд першої інстанції, не направив скаржникам копії постанов від 28 липня 2011 року, 17 листопада 2011 року та 20 березня 2012 року, не надав матеріалів справи для ознайомлення. Як суд другої інстанції, так і суд другої інстанції не повідомляли про дату розгляду справи, про перенесення справи слуханням на інше число.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала щодо доводів касаційної скарги і просила залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушення кримінальної справи, суд повинен витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та скаржника про час її розгляду, при необхідності заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, перевірити чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України і, в залежності від установленого, прийняти рішення про скасування такої постанови органу досудового слідства та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або рішення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 3 ст. 254 КПК України учасники розгляду справи повідомляються про день розгляду справи в суді не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді та при цьому відповідно до ст. 261 КПК України сторони рівні у своїх правах у судовому засіданні. Також відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 КПК України копія постанови судді надсилається також і особі, яка подала скаргу.
Суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались зазначених вимог закону.
Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що скаржники належно не були повідомленні про час та місце розгляду справи, як в місцевому суді так і в суді апеляційної інстанції, а також дані про отримання ними постанови суду від 28 липня 2011 року (а. с. 6, 8, 11, 43). Відповідні підтвердження у матеріалах справи відсутні. Також відсутнє підтвердження про отримання скаржником постанови суду від 17 листопада 2011 року. До того ж, про перенесення розгляду справи в суді апеляційної інстанції на 23 квітня 2012 року, скаржникам повідомлення не направлялось. На аркуші справи 43 міститься розписка про перенесення розгляду справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на 23 квітня 2012 року з якою ознайомлений лише прокурор.
Тобто, матеріали справи свідчать про те, що скаржники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було належним чином забезпечені можливістю скористатися своїм правом взяти участь в розгляді поданої скарги в районному та апеляційному судах, вчасно отримати рішення суду, внаслідок чого вони були позбавлені права висловлювати свої доводи щодо переконливості заявлених вимог та ознайомлюватися з рішеннями суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди при розгляді скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на постанову про відмові в порушенні кримінальної справи від 7 червня 2011 року, а також апеляційної скарги ОСОБА_1 порушили процедуру, передбачену кримінально-процесуальним законодавством.
Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід перевірити доводи скарги заявників у передбаченому законом порядку та з дотриманням вимог кримінально-процесуального кодексу постановити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396, 398 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Судді:
В.І. Орлянська С.І. Кравченко А.В. Суржок