Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
розглянула 20 серпня 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Іванківського районного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, останній раз - 01.02.2012 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 267-1, ст. 75 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку, громадянина України,
· за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі;
· на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 2 роки 6 місяців обмеження волі.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно вироку, ОСОБА_1 на початку вересня 2012 року на узбіччі автодороги в с. Сукачі незаконно зірвав верхівки дикоростучої коноплі, переніс до будинку АДРЕСА_1 і зберігав без мети збуту 23,5 гр. виготовленого таким чином канабісу до 10.09.2012, коли працівники міліції виявили та вилучили вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить пом'якшити таке із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржені рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, є необґрунтованими.
Так, призначаючи ОСОБА_1 покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість скоєного злочину, дані про особу засудженого та інші обставини справи, які впливають на ступінь відповідальності останнього. При цьому, у відповідності до вимог ст. 334 КПК України 1960 року, суд обґрунтував у вироку свої висновки в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів визнає призначене покарання справедливим.
Підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.
В порядку, передбаченому ст. 395 КПК України 1965 року, з кваліфікації дій засудженого слід виключити таку не передбачену диспозицією ч. 1 ст. 309 КК України ознаку наркотичного засобу в придбанні та зберіганні якого без мети збуту визнано винуватим ОСОБА_1, як особлива небезпечність.
Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394-396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
У порядку, передбаченому ст. 395 КПК України 1960 року, змінити вирок Іванківського районного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1, виключивши з кваліфікації дій останнього таку ознаку наркотичного засобу в придбанні та зберіганні якого без мети збуту визнано винуватим засудженого, як особлива небезпечність.
Судді:
Г. Животов О. Єлфімов Л. Шибко