Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів Суржка А.В., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора засудженого Опанасюка О.В., Іванського Ю.М.,
розглянула в судовому засіданні 4 липня 2013 року в місті Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2012 року.
Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК
України,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5: на користь Ставищенської ЦРЛ витрати за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 2318,75 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_6 7111,73 грн. на відшкодування матеріальної та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року вирок залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2012 року ухвала Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд з підстав м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання.
При новому апеляційному розгляді справи ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2012 року вирок Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2011 року залишено без зміни.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_5 11 квітня 2011 року близько 14 години, знаходячись неподалік домогосподарства АДРЕСА_1 зустрів ОСОБА_6 і між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 удар рукою в обличчя, від якого останній впав на землю, після чого наніс потерпілому ще декілька ударів рукою в обличчя, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що не є небезпечними для життя в момент заподіяння, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якість. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, що є недостатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Вказує на те, що апеляційний суд не виконав вказівку суду касаційної інстанції, яка є обов'язковою для виконання судами, як першої, так і апеляційної інстанцій, та безпідставно залишив вирок щодо ОСОБА_5 без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі потерпілого доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України не заперечується.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами статей 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, зокрема його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, у судовому засіданні просив вибачення у потерпілого.
Після розгляду справи у касаційній інстанції, суд апеляційної інстанції повторно ретельно перевірив, усі доводи апеляції потерпілого і в повному обсязі, виконавши вказівку ВССУ, надав належну оцінку всім доводам потерпілого щодо м'якості покарання, й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, в тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення. Крім того, апеляційним судом враховані зміни які відбулись щодо особи засудженого ОСОБА_5, що з моменту скоєння ним злочину пройшло більше півтора роки, за цей час ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно, що підтверджується довідкою-характеристикою сільської ради за № 991 від 26 листопада 2012 року, відшкодовує заподіяну шкоду, а також те, що встановлений судом річний термін іспитового строку закінчився 23 вересня 2012 року.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська М.М. Лагнюк А.В. Суржок