Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Піх Ю.Г., засудженої ОСОБА_1,
розглянула 11 липня 2013 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду міста Донецька від 24 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року.
Вироком Київського районного суду міста Донецька від 24 листопада 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів у справі, судових витрат та відшкодування матеріальної шкоди.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1, працюючи на посаді заступника головного бухгалтера ЗАТ СК «Кремінь», що розташоване по вул. Університетській, 89, в місті Донецьку, в період часу з січня 2008 року по травень 2010 року умисно, з корисливих спонукань, систематично, отримуючи від спеціалістів відділу особистого страхування ЗАТ СК «Кремінь» грошові кошти у виді страхових внесків для внесення їх в касу товариства страхової компанії, зловживаючи довірою, не в повному обсязі обліковувала здані суми грошей, чим завдала матеріальну шкоду ЗАТ СК «Кремінь» на суму 263202,25 грн., що є особливо великим розміром.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року вирок Київського районного суду міста Донецька від 24 листопада 2011 року щодо засудженої змінено в частині призначеного їй покарання.
Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В решті вирок суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінальної справи провадженням у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що матеріли справи не містять достатніх та допустимих доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 злочину. Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляції та захисника. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженої ОСОБА_1, яка просила касаційну скаргу захисника задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу злочину , думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У касаційній скарзі захисника порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Що стосується доводів скарги захисника про неповноту досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, не дивлячись на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які в своїй сукупності повністю підтверджують викладені у вироку фактичні обставини скоєного злочину. Крім цього вина засудженої підтверджується даними, що містяться в зібраних по справі письмових доказах, які узгоджуються з показаннями допитаних свідків.
Згідно акту інвентаризації по касі ЗАТ СК «Кремінь», від 14 червня 2010 року, в товаристві виявлена нестача коштів в сумі 263834, 74 грн. Відповідно до висновку бухгалтерсько-правової експертизи від 13 вересня 2010 року і судово-економічної експертизи № 194 від 7 листопада 2011 року, з січня 2008 року по травень 2010 року в касі ЗАТ СК «Кремінь» відсутній приход страхових платежів в повному об'ємі по 2018 договорам страхування, заборгованість складає 263202, 25 грн. (т. 2 а. с. 16 - 111; т. 11 а. с. 183 - 196).
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно.
Мотивувальна частина вироку суду відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого нею злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженої, відсутність обтяжуючих вину обставин, однак, прийшов до непереконливого висновку про можливість виправлення засудженої в умовах ізоляції її від суспільства. Вирок в частині призначеного покарання обґрунтовано був змінений судом апеляційної інстанції з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.
Також судом апеляційної інстанції було ретельно перевірені доводи апеляції захисника ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_1 і правильно визнані необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_2, належним чином перевірено й спростовано.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_17 судом касаційної інстанції не встановлено.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду міста Донецька від 24 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська А.В. Суржок С.І. Кравченко