Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Лагнюка М.М., Суржка А.В.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 4 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, на вирок Червоногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_3.
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України, який у касаційному порядку щодо нього не оскаржується.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_3 1 січня 2012 року біля 19 години, знаходячись за місцем проживання раніше не знайомого йому ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно завдав потерпілому ОСОБА_5 декілька ударів кулаком та дерев'яною палицею по різних частинах тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року вирок Червногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12 вересня 2012 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисники порушують питання про зміну оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_3 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості і просять застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Вважають, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не врахували дані, що стосуються особи засудженого та обставини скоєного злочину. Вважають, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисників - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисників не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку внаслідок суворості та у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, та їм була дана належна оцінка.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, зокрема повне визнання засудженим вини, його щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позитивну характеристику за місцем проживання, його стан здоров'я - гіпертонічне захворювання ІІ ступеню, та обрав покарання із застосуванням ст. 69 КК України більш м'яке ніж передбачено законом, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції захисників і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КК України.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_3, призначеного судом першої інстанції із застосуванням ст. 69 КК України, та застосування ст. 75 КК України, суд не вбачає.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Червоногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 12 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Судді:
В.І. Орлянська А.В. Суржок М.М. Лагнюк