Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
06.04.2009
Справа №2-29/3996-2007А
За позовом - Республіканської організації «Кримський академічний український музичний «Театр», (пр. Кірова, 17, м. Сімферополь).
До відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополь в АР Крим, (вул.. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь).
За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна АР Крим, (вул.. Севастопольська 17, м. Сімферополь).
Про скасування та визнання недійсним акту перевірки та податкових повідомлень - рішень.
Суддя О.І. Башилашвілі
Секретар судового засідання В.В. Романів
Від позивача - Доценко О.П. - представник, довіреність від 04.12.2008. № 9, Руднев Д.В. - представник, довіреність від 02.03.2009р. № 5.
Від відповідача - Жаворонкова Г. В., довіреність № 83/100 від 14.07.08, нач. юр. відділу;
За участю третьої особи - Васильєва Є.С. - представник, довіреність від 28.01.2009р. № 20-Д.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м.Сімферополь в АР Крим про визнання недійсним акту перевірки та податкових повідомлень - рішень від 21.02.2007р. № 0001782301/0 і № 0002301/0 за порушення Закону України «Про податок на додану вартість».
Заявою від 06.04.2007р. позивач змінив предмет позову та просить суд визнати нечинними акт перевірки від 13.02.2007р. та податкові повідомлення - рішення від 21.02.2007р. №0001782301/0 і №0002301/0.
Судом прийнята заява.
Ухвалою від 14.05.2007р. до участі у справі залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна АР Крим.
Провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду АР Крим від 05.03.2007р. суддею Колосовою Г.Г.
Резолюцією, Голови господарського суду АРК від 10.11.2008р., в зв'язку з закінченням повноважень судді Колосової Г. Г., справа передана до провадження судді Башилашвілі О. І.
Ухвалою від 18.06.2007р. суд зупинив провадження по справі №2-24/3996-2007А до розгляду у Вищому адміністративному суді України касаційної скарги по справі №2-23/4929-2006А .
Ухвалою від 11.11.2008р. суд поновив провадження у справі.
Заявою від 19.01.2009р. позивач змінив предмет позову та просить суд: визнати нечинними податкові повідомлення рішення 21.02.2007р. №0001782301/0 і №0002301/0 та визнати нечинним податкове роз'яснення - лист ДПА України від 12.05.2000р. № 6514/17/16-1201.
Суд прийняв цю заяву частково в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень.
В частині вимог позивача про визнання нечинним податкового роз'яснення - листа ДПА України від 12.05.2000р. № 6514/17/16-1201, суд не прийняв заяву, у зв'язку з тим, що заявляючи цю вимогу позивач одночасно змінив предмет та підстави позову, що не допустимо з огляду на приписи ч. 1 ст. 51 КАС України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають закону, оскільки на думку позивача він не повинен нараховувати на суму отриманої орендної плати податок на додану вартість та не включати ПДВ до складу податкових зобов'язань, оскільки на є орендодавцем.
Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач порушив положення п.п. 3.1.1 п. 3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Третя особа у письмових поясненнях по суті спору зазначила, що позивач повинен оформлювати документи окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін та третьої особи, суд -
На підставі направлення від 24.01.2007 року № 121/23-2 посадовими особами ДПІ у м. Сімферополь була проведена планова документальна перевірка Республіканської організації «Кримський академічний український музичний «Театр» з питання дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006р.
За наслідками вказаної перевірки складений акт № 708/23-2/02225499 (а.с. 11-22).
З акту перевірки вбачається, що з боку позивача були виявлені наступні порушення: п.п.3.1.1. п. 3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18718 грн., у т.ч.: за 07.05 р. в сумі 514 грн., за 08.05р. в сумі 930 грн., за 09.05 р. в сумі 1140 грн. за 10.05 р. в сумі 1150 грн., за 11.05 р. в сумі 1164 грн., за 12.05 р. в сумі 1282 грн., за 01.06 р. в сумі 1336 грн. за 02.06 р. в сумі 1360 грн., за 03.06 р. в сумі 1356 грн., за 04.06 р. в сумі 1375 грн., за 05.06 р. в сумі 1425 грн., за 06.06 р. в сумі 1404 грн., за 07.06 р., в сумі 1399 грн., за 08.06 р. в сумі 1416 грн., за 09.06 р. в сумі 1467 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 21.02.2007 р. № 0001782301/0 та № 0002301/0 якими позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18718 грн. і штрафні санкцій в сумі 9359 грн.
Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не відповідають закону, при цьому посилається на те, що він не повинен нараховувати на суму отриманої орендної плати податок на додану вартість та включати ПДВ до складу податкових зобов'язань, оскільки лише є балансоутримувачем майна переданого орендодавцем - Фондом майна АР Крим в оренду іншім суб'єктам господарювання та такий обов'язок покладений законом саме на орендодавця.
Однак суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є:
1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом;
2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності;
3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
Суд встановив, що за період, що перевірявся відповідачем, Фондом майна Автономної Республіки Крим були укладені наступні договори оренди нерухомого майна, що знаходяться на балансі Республіканської організації «Кримський академічний український музичний «Театр»: договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 29.06.2005р., укладений з приватним підприємцем Золотогорським В.М.; договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 09.12.2005, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Ем Сі Груп"; договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 10.08.2005р. укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Пі"; договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 01.09.2005р., укладений з Кримським Республіканським відділенням Національного союзу театральних діячів України; договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 20.04.2006р., укладений із закритим акціонерним товариством "Київстар Дж. Ес. Ем."; договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим від 28.08.2006, укладений із суб'єктом підприємницької діяльності Дем'яненко С.В.
Передане за договорами оренди нерухоме майно є майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Пунктом 1 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим» від 15.03.2000 №982-2/2000 зазначено, що майно АР Крим станом на 12.01.99р. складають підприємства, установи та організації відповідно до додатку №1.
У додатку №1 до цієї постанови ВР АР Крим зазначений позивач - Кримський український музичний театр /код ЄДРПОУ 2225499/, що розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Кірова, 17 (на даний час Республіканська організація «Кримський академічний український музичний «Театр»).
Судом встановлено, що позивач зареєстрований, як платник податку на додану вартість.
Згідно п.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим.
Фонд майна Автономної Республіки Крим при укладанні договорів оренди, відповідно до вимог чинного законодавства здійснює початковий розрахунок базової орендної плати. Відповідно до умов договорів оренди сума орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Таким чином, Фонд майна Автономної Республіки Крим не розраховує оренду плату за кожен місяць оренди і не надає розрахунок орендареві для подальшої сплати.
Фонд майна Автономної Республіки Крим не визначає суму орендної плати за кожен наступний місяць та не надає орендареві розрахунок для сплати /орендар здійснює самостійно/, не отримує коштів від оренди на власний рахунок, Фонд не може надати орендарю податкову накладну із зазначенням усіх потрібних реквізитів.
Відповідно до Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим затвердженого постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.95 №325, із змінами та доповненнями, Фонд майна Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим із спеціальним статусом. Крім того, фінансування Фонду майна Автономної Республіки Крим проводиться з бюджету Автономної Республіки Крим.
Відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Таким чином, Фонд майна Автономної Республіки Крим є бюджетною неприбутковою організацією і при укладанні договорів оренди не отримує за це прибутку. При цьому суд враховує, що позивач (балансоутримувач) отримує встановлений законодавством та договорами оренди відсоток орендної плати.
Крім того, укладеними договорами оренди, крім отримання позивачем встановленого відсотку орендної плати, передбачено ще нарахування і залишення у розпорядженні позивача амортизаційних відрахувань на відновлення орендованого майна, проведення орендарем страхування орендованого майна на користь позивача, здійснення позивачем передачі майна в оренду і повернення майна з оренди, укладення між орендарем і балансоутримувачем (позивачем) договору про відшкодування витрат позивача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю і те, що орендоване майно продовжує перебувати на балансі підприємства.
Фонд майна Автономної Республіки Крим, у свою чергу, як бюджетна неприбуткова установа, взагалі не отримує компенсації за надані послуги у вигляді орендної плати.
Крім того слід зазначити, що відповідно до п.7.2.8 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду визанченні Положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181. Норми зазначеного Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності /крім бюджетних установ/.
Таким чином, особливістю оренди є те, що об'єкт оренди продовжує знаходитися у державній або комунальній власності і перебувати на балансі підприємства, яке, в свою чергу, веде бухгалтерський облік оренди нерухомого майна, що передано в оренду відповідно до зазначеного Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда", а Фонд майна Автономної Республіки Крим, у свою чергу, не має права застосовувати це Положення, так як є бюджетною установою.
До того ж слід зазначити, що при відсутності законодавчого врегулювання питання оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, з врахуванням усіх особливостей передачі зазначеного майна в оренду, раніше надавалися роз'яснення з цього приводу, на яких в подальшому базувалося здійснення оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати. А саме: лист Державної податкової адміністрації України від 12.05.2000 №6514/7/16-1201, лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 17.12.99 №06-10 875 вказували на особливості оренди державного майна і розкривали, яким же саме чином має відбуватися оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати і у кого у цьому разі виникають податкові зобов'язання.
Відповідно до абз.2 п.2 Листа Державної податкової адміністрації України "Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна" від 12.05.2000 №6514/7/16-1201 (а.с. 92, далі Лист) операції, які пов'язані з договорами оренди, згідно з підпунктом 3.1.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом для оподаткування податком на додану вартість. А тому, керуючись цим пунктом, слід зазначити, що у підприємства, нерухоме майно чи об'єкт житлового фонду якого передано в оренду за договором між Фондом та орендарем, виникають податкові зобов'язання на дату, визначену пунктом 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому база для оподаткування, відповідно до пункту 4.1 статті 4 цього Закону, визначається, виходячи з повної вартості орендної плати незалежно від того, хто (орендар чи підприємство) здійснює процедуру розмежування вартості орендної плати.
Абз.4 п.2 цього Листа передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань підприємство відповідно до вимог наказу ДПА України від 31.05.97р. N 165, з доповненнями до нього, виписує податкову накладну на повну вартість орендної плати, де окремим рядком повинна бути виділена сума податку на додану вартість, яка становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної пунктом 4.1, та додається до вартості орендної плати. Орендар на підставі податкової накладної та за умови фактичного списання коштів з банківського рахунку в рахунок оплати за користування майном включає суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. У зв'язку з тим, що за вказівками Фонду державного майна України орендар самостійно направляє частки орендної плати безпосередньо до бюджету та підприємству, то таке підприємство, на балансі якого знаходиться орендоване майно, платіжні документи оформляє окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.
Крім того, листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності «Стосовно сплати податку на додану вартість за операціями з оренди державного майна" від 17.12.99 №06-10/875 передбачено, що Фонд державного майна України не є суб'єктом підприємницької діяльності і не може бути платником податку на додану вартість з операцій орендної плати на майно, орендодавцем якого є Фонд.
Крім того, листом від 14.01.2006 №2740/7/16-1417 Державна податкова адміністрація України прямо зазначила, що Фонд державного майна України не має права на складання та видачу податкових накладних при оподаткуванні податком на додану вартість сум орендної плати.
Листом від 02.06.2006 .N 6315/5/16-1415 Державна податкова адміністрація України підтвердила чинність попереднього роз'яснення від 12.05.2000 №6514/7/16-1201 «Відносно оподаткування податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна».
Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Стаття 70 КАС України, встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частина 1 ст. 72 КАС України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, у постанові від 11.07.2006р. у справі № 2-23/4929-2006А за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, за участю третьої особи - Кримський український музичний театр, про скасування та визнання нечинним акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що Фонд майна Автономної Республіки Крим не може здійснювати нарахування у складі плати за оренду податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що не здійснює операції поставки послуг (оренди) за компенсацією.
У Фонду майна Автономної Республіки Крим відсутній об'єкт оподаткування, тому що компенсації за оренду Фонд майна Автономної Республіки Крим не отримує, а відсотки орендної плати зараховані на відкритий Державним казначейством України рахунок на ім'я Фонду майна Автономної Республіки Крим, не є компенсацією для Фонду майна Автономної Республіки Крим, як юридичної особи.
Ухвалою від 19.12.2007 Вищого адміністративного суду України, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. у справі № 2-23/4929-2006А, залишена без змін.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», плата за оренду державного майна, що знаходиться на балансі позивача, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість та повинна входити до складу податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з чим, позивач повинен оформляти документи окремо на частину вартості орендної плати з урахуванням податку на додану вартість та окремо на суму податку на додану вартість, яка припадає на частину орендної плати, що орендарем безпосередньо перераховується до бюджету.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Вступна та резолютивна чистини постанови оголошені - 06.04.2009р.
Повний текст постанови оформлений та підписаний - 06.04.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.