ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»
До Державного підприємства «Енергоринок»
Про стягнення 151 446 712,46 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Король А.С. (за дов.)
Шевчук А.В. (за дов.)
Шубін В.М. (за дов.)
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до державного підприємства «Енергоринок»про стягнення з останнього 151446712,46 грн. за договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за електричну енергію за січень-лютий 2003 року та січень 2005 року, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 151446712,46 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2005 р. було порушено провадження у справі № 6/339.
Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що стягнення заборгованості за період січень-лютий 2003 року було предметом розгляду у справі № 19/36 і в цій частині вимог провадження підлягає припиненню.
Крім того, оскільки відповідач розрахунки за придбану електричну енергію здійснює у порядку, визначеному ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», він не може вплинути на перерахування коштів, їх обсяг та встановлення алгоритму, оскільки таке перерахування здійснюється виключно згідно з встановленим Національною комісією регулювання електроенергетики України алгоритмом. Позивач не надав доказів порушення відповідачем порядку здійснення розрахунків на Оптовому ринку електроенергетики з урахуванням розподілу коштів в обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму, встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України.
За клопотанням сторін ухвалою суду від 25.09.2008 р. у справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі було зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Матеріали справи повернуто до суду без виконання експертизи.
Судом було поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 19.02.2009 р..
Позивач у судове засідання 19.02.2009 р. представника не направив, письмових пояснень по суті спору не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
07.09.1999 р. між державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»(далі -ДП «НЕК «Укренерго») та відкритим акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(далі - ВАТ «ДЕК «Центренерго») з метою забезпечення виконання Договору між членами оптового ринку електроенергетики (ДЧОРЕ) було укладено договір № 71/01-ЕР (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору ВАТ «ДЕК «Центренерго»продає, а ДП «НЕК «Укренерго»купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 2.1 Договору сторони визнали свої зобов'язання за ДЧОРЕ в частині, що не суперечить Договору.
Розрахунок за придбану ДП «НЕК «Укренерго» електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ВАТ «ДЕК «Центренерго»та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством (п. 4.1 Договору).
Платежі за фактично продану ВАТ «ДЕК «Центренерго»електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України (ІВКОР), яка є додатком до ДЧОРЕ (п. 4.2).
Остаточний розрахунок за куплену ДП «НЕК «Укренерго»у ВАТ «ДЕК «Центренерго»електричну енергію здійснюється до 16 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 4.3).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного підприємства «Енергоринок»№ 755 від 05.05.2000 р. та статуту відповідача, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 922 від 05.06.2000 р., останній є правонаступником державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику».
Згідно з преамбулою Закону України «Про електроенергетику», закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини за договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92 Конституції України, главою 20 Цивільного кодексу УРСР, Законом України «Про електроенергетику».
Оскільки сторони за Договором є членами ринку електричної енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику»застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику», купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановлено потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику»встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року -розподільчі рахунки). Такі розрахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюються уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використанням оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України». На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок щоденного інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону України «Про електроенергетику», алгоритм оптового ринку електричної енергії -це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, а поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії -це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Отже, порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії державного підприємства «Енергоринок»є не договірною умовою, а законодавчим приписом.
Таким чином, поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача, який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії, використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та для розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.
Крім того, пунктом 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР. Згідно з положеннями пункту 19.3 «в»ДЧОРЕ зобов'язання державного підприємства «Енергоринок»стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів на підтвердження недотримання відповідачем встановленого алгоритму використання коштів Оптового ринку електричної енергії та порушення останнім прав позивача на одержання коштів за продану за січень-лютий 2003 року та січень 2005 року електричну енергію позивачем не надано.
Зазначені вище обставини в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 24.03.2009 р.