23 лютого 2009 року № 22а-5360/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Шавеля Р.М.,
суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,
при секретарі - Романишин О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу
за апеляційною скаргою Рава-Руської митниці в особі Комісії з питань ліквідації митниці
напостанову господарського суду Львівської обл. від 25.12.2007р. у справі № 5/366А/5015
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техпромвироби»
доРава-Руської митниці
провизнання недійсними податкових повідомлень № 01 від 22.09.2005р. та № 02 від 22.09.2005р.,-
В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>
23.11.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Техпромвироби» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи доповнень до позовних вимог, просить визнати недійсними податкові повідомлення Рава-Руської митниці № 01 від 22.09.2005р. та № 02 від 22.09.2005р. (а.с.4-9, 55-57, 76-77).
Постановою господарського суду Львівської обл. від 25.12.2007р.заявлений позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення Рава-Руської митниці № 01 від 22.09.2005р. та № 02 від 22.09.2005р.; стягнуто з Рава-Руської митниці на користь позивача 03 грн. 40 коп. судового збору (а.с.81-86).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Рава-Руська митниця в особі Комісії з питань ліквідації митниці, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити (а.с.89-91).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що господарським судом невірно визначено класифікацію за УКТ ЗЕД холодильників побутових, яка також підтверджується листом ДМС України № 11/6-29/9257-еп від 01.08.2005р. «Щодо класифікації згідно УКТ ЗЕД холодильного та морозильного обладнання», а також Законом України № 2715-IV від 23.06.2005р. «Про внесення змін до Митного тарифу України».
Податкове зобов'язання визначено позивачу у зв'язку із зміною у вантажній митній декларації /ВМД/ коду товару 8418109900 на код товару 8419219900 відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» та на підставі пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, в період з 05.07.2005р. по 21.07.2005р. позивачем було проведено митне оформлення комбінованих холодильників-морозильників, що засвідчується складеними ВМД (а.с.10-30, 38-41).
Наведені товари класифікувалися митним органом за кодом УКТ ЗЕД 841810, при цьому відповідач керувався Законом України «Про Митний тариф України» та листом ДМС України № 25/4-14-37/5650-ЕП від 30.04.2004р. (а.с.34-37).
25.07.2005р. ДМС України видала лист № 11/5-29/8848-ЕП, яким відкликала свій лист № 25/4-14-37/5650-ЕП від 30.04.2004р. (а.с.31).
22.09.2005р. митним органом скеровані позивачу податкові повідомлення Рава-Руської митниці № 02 від 22.09.2005р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3070 грн. 38 коп. та № 01 від 22.09.2005р. про визначення податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 15351 грн. 87 коп. (а.с.32, 33).
Підставою для винесення наведених податкових повідомлень відповідач вказує зміну коду товару з 8418109900 на код товару 8418219900, при цьому покликається на вимоги Закону України «Про Митний тариф України».
Окрім цього, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що фактичною підставою для скерування податкових повідомлень і донарахування податку на додану вартість і ввізного мита було відкликання ДМС України листа № 25/4-14-37/5650-ЕП від 30.04.2004р., яким керувався митний орган при оформленні ввезених позивачем товарів.
Із змісту письмових заперечень відповідача слідує, що зміна класифікації товарів зумовлена набуттям чинності Законом України № 2715-IV від 23.06.2005р. «Про внесення змін до Митного тарифу України»; на виконання доручення Голови ДМС України № 79/1 від 21.07.2005р. митницею була проведена перевірка митного оформлення побутових холодильників, під час якої встановлено невідповідність визначення кодів УКТ ЗЕД, зазначені товари класифіковані митним органом у товарній підпозиції 841821 за кодом 8418219900 за ставкою ввізного мита в розмірі 25 відсотків (а.с.47-48).
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до ст.10 Митного кодексу /МК/ України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Як слідує із змісту пп.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Виходячи із змісту вищевикладених норм законодавства, враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмитнення товарів за ВМД № 203000003/5/00055 від 05.07.2005р., № 203000003/5/000167 від 12.07.2005р., № 203000003/5/000232 від 18.07.2005р., № 203000003/5/000236 від 18.07.2005р. та № 203000003/5/000279 від 21.07.2005р. та сплата податків і зборів по них здійснювалися позивачем на підставі діючого на той час законодавства та роз'яснень ДМС України як спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, на якого покладено ведення УКТ ЗЕД; при цьому зміни до Закону України «Про Митний тариф України» в період часу з 05.07.2005р. по 21.07.2005р. законодавцем не вносилися.
На час митного оформлення товарів позивача в митного органу не виникало жодних зауважень щодо класифікації ввезених товарів; операції з пропуску товарів через митний кордон України, прийняття митної декларації, митного контролю та митного оформлення в режимі імпорт були завершені, а ввезений товар - випущений у вільний обіг.
При цьому Закон України № 2715-IV від 23.06.2005р. «Про внесення змін до Митного тарифу України» набрав чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення в газеті «Урядовий кур'єр» від 06.08.2005р. (а.с.60-75); зворотної дії такому законодавцем не надавалося.
Таким чином, оскільки наведений Закон не набрав чинності на момент переміщення товарів через кордон, здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, тому підстави для зміни у наведених ВМД позивача коду УКТ ЗЕД є відсутніми, через що донарахування ТзОВ «Техпромвироби» податкових зобов'язань з податку на додану вартість і ввізного мита слід вважати безпідставним.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов про скасування податкових повідомлень є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно оскаржуваної постанови судові витрати, понесені позивачем (а.с.2), судом помилково стягнуті з відповідача Рава-Руської митинці, а тому слід уточнити резолютивну частину рішення суду вказівкою на те, що судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Рава-Руської митниці в особі Комісії з питань ліквідації митниці на постанову господарського суду Львівської обл. від 25.12.2007р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін, уточнивши резолютивну частину постанови вказівкою на те, що судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромвироби» з Державного бюджету України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя-доповідач: Р.М.Шавель
Судді: М.А.Пліш
О.П.Стародуб