02 березня 2009 року № 22а-5306/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача Шавеля Р.М.,
суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,
при секретарі - Ступницькій Г.Я.,
з участю осіб:
від позивача - Дорош А.Б., довіреність № 4/10-0 від 26.05.2008р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу
за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова)
напостанову господарського суду Львівської обл. від 15.01.2008р. у справі № 08/209А/5015
за позовомДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова
доПриватного підприємства «Фірма «Інтергурт»
простягнення грошових коштів, отриманих без установлених законом підстав,-
В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>
11.09.2007р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ у Галицькому районі м.Львова звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача Приватного підприємства /ПП/ «Фірма «Інтергурт» в дохід державного бюджету грошові кошти в сумі 12728100 грн. 58 коп., одержані без установлених законом підстав (а.с.2-4).
Постановою господарського суду Львівської обл. від 15.01.2008р. у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.127-130).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ДПІ у Галицькому районі м.Львова, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задоволити заявлений позов (а.с.135-137).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що проведеною податковим органом перевіркою з'ясовано, що відповідач з 28.11.2006р. по 31.03.2007р. здійснював реалізацію пестицидів (нітроамофоски, селітри аміачної, калімагнезії) без відповідної ліцензії на загальну суму 12728100 грн. 58 коп. Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» кошти, одержані без установлених законом підстав підлягають стягненню в доход держави за позовом податкового органу.
У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м.Львова шляхом її поділу і утворення ДПІ у Сихівському районі м.Львова, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача (апелянта) його правонаступником - ДПІ у Сихівському районі м.Львова (а.с.144, 145).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Фірма «Інтергурт» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.11.2006р. по 31.03.2007р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1826/23-2/34768551 від 21.08.2007р. (а.с.5-35).
Наведеним Актом перевірки зафіксовано здійснення відповідачем реалізації агрохімікатів на загальну суму 12728100 грн. 58 коп. без відповідної ліцензії, що стверджується представленими для перевірки податковими накладними (а.с.36-38).
Зміст позовних вимог ДПІ у Галицькому районі м.Львова полягає у стягненні з відповідача ПП «Фірма «Інтергурт» грошових коштів, одержаних без установлених законом підстав, при цьому підставою для стягнення таких податковим органом вказується п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що реалізовані відповідачем нітроамофоска, селітра аміачна, калімагнезія належать до мінеральних добрив, для проведення господарських операцій з якими закон не вимагає наявності відповідної ліцензії. Крім цього, Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без ліцензії у вигляді застосування фінансових санкцій (штрафу) в розмірах, встановлених законом (а.с.127-130).
Так, господарський суд вірно покликався на Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування та передбачає відповідальність суб'єктів господарювання за порушення у сфері ліцензування.
Відповідно до п.11 ст.9 цього Закону (в редакції від 19.01.2006р.) ліцензуванню підлягають виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин).
Статтею 1 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» визначено, що пестициди - це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. До агрохімікатів належать органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
Відповідно до ст.7 цього Закону державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому КМ України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.
Постановою КМ України № 295 від 04.03.1996р. «Про затвердження Порядку проведення державних випробовувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» передбачено видання Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Відповідно до п.35 цієї постанови на підставі Державного реєстру препаратів Мінприроди розробляє, погоджує з МОЗ та Мінагрополітики, готує до друку та видає один раз на два роки Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з щорічним виданням доповнень до нього про нові зареєстровані, а також заборонені до використання препарати.
Згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, складеному Міністерством екології та природних ресурсів України від 29.12.2000р., нітроамофоска, селітра аміачна, калімагнезія є мінеральними добривами та не відносяться до групи агрохімікатів, що належать до регуляторів росту рослин (а.с.50-117).
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність продажу відповідачем нітроамофоски, селітри аміачної, калімагнезії без отримання на це відповідної ліцензії.
Окрім цього, згідно із ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Стаття 22 цього Закону передбачає, що до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом. Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України. Рішення про стягнення штрафів, приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Згідно з п.1 ст.8 і п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за наявністю ліцензії здійснюють у тому числі й податкові органи.
Відповідно до п.11 ст.10 цього Закону однією із функцій податкових органів є подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Між тим, чинне законодавство не передбачає як вид відповідальності стягнення за позовом контролюючого органу в дохід держави коштів, отриманих за цивільно-правовими договорами, у зв'язку із здійсненням підприємством безліцензійної діяльності по реалізації пестицидів та агрохімікатів.
Також колегія суддів відхиляє покликання апелянта на положення п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» як на правову підставу пред'явлення позову, оскільки вказана норма лише передбачає функції податкового органу і не визначає випадків його звернення до суду з позовами про стягнення коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов безпідставним, а тому такий задоволенню не підлягає з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської обл. від 15.01.2008р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Суддя-доповідач: Р.М.Шавель
Судді: М.А.Пліш
О.П.Стародуб