головуючий суддя І інстанції - Качуріна Л.С.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Іменем України
« 25 » березня 2009 року справа № 2а-4080/08/1270
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання Грецькій Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача- не з'явились
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - Борзенко Н.О. - довір. від 08.01.2009 року № 83/10-228
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постановуЛуганського окружного адміністративного суду
від 14.11.2008 року
у справі№ 2а-4080/08
за позовомДочірнього підприємства “Ніколь”
до відповідачаЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області
проскасування рішення
Дочірнє підприємство “Ніколь” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування рішення від 03.12.2007 року № 0001802340 про нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 975 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2008 року у справі № 2а-4080/08 (суддя Качуріна Л.С.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що під час перевірки податковою інспекцією встановлений факт порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фінансові санкції застосовані по факту встановленого порушення, тому у суду першої інстанції були відсутні правомірні підстави для задоволення позовної заяви.
Заявою від 06.09.2009 року ДПА в Луганській області приєдналась до апеляційної скарги.
В поясненнях до апеляційної скарги ДПА в Луганській області зазначила, що ст. 3 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, яка визначала поняття “спеціальний торговий патент” виключена розділом XIY Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” та деяких інших законодавчих актів”.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.
ДП “Ніколь” знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, здійснює діяльність у сфері ігорного бізнесу.
На підставі наданих заявок на придбання торгового патенту ДП “Ніколь” придбало у Ленінській МДПІ 705 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу для використання гральних автоматів.
Державна податкова адміністрація в Луганській області здійснила перевірку господарської одиниці - зал гральних автоматів, розташований за адресою: Луганська область, м. Ровеньки, вул. К.Маркса, 155, що належить Дочірньому підприємству “Ніколь” з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складений акт від 16.11.2007 року № 12321384/2340.
Під час перевірки встановлені, зокрема, порушення вимог п.1, 2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, при продажу 2000 кредитів на суму 100 грн. та купівлі 1900 кредитів на суму 95 грн. розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого та приведеного у фіскальний режим РРО, та ненадання розрахункового документу встановленої форми.
За результатами перевірки до суб'єкта господарювання застосовані фінансові санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за вищевказані порушення - в сумі 975 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення норм матеріального права та зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте по встановленому факту порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Частиною 7 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснюються шляхом проведення позапланових перевірок , а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України.
Згідно ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності обставин передбачених у цій статті
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі плану проведення перевірок, направлень на перевірку, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
В акті перевірки зафіксовані порушення вимог п. 1, 2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - непроведення розрахункової операції через РРО та невидача відповідного документу під час реалізації кредитів для розрахунку при прийнятті ставок та отриманні виграшу під час проведення гри.
Тобто, в цьому випадку має місце звичайна операція з продажу жетонів.
Згідно п. 1, 2, ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Як зазначалось раніше, під час проведення перевірки встановлений факт продажу кредитів без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу.
Фінансові санкції за порушення вищевказаних вимог Закону застосовані на підставі п. 1 ст. 17, цього Закону, відповідно до яких за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, штрафні санкції застосовані до відповідача правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства по факту встановлених порушень.
Колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивачем придбаний спеціальний торговий патент, тому відповідно до п.7 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Як зазначалось раніше, позивач придбав торгові патенти на право здійснення послуг у сфері грального бізнесу на підставі ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, при цьому законодавець відрізняє поняття патенту на право надання послуг у сфері грального бізнесу та спеціальний торговий патент.
Поняття спеціального торгового патенту визначене статтею 32 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, відповідно до якої спеціальний торговий патент може бути придбаний суб'єктом підприємницької діяльності, який займається видами діяльності, визначеними в статтях 3 і 31 цього Закону, і обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) якого не перевищує 1 млн. гривень за рік. У разі, якщо декілька суб'єктів підприємницької діяльності мають торговельні зали для покупців або надають побутові послуги в одному окремому приміщенні, будівлі або їх частинах, крім ринків усіх форм власності, спеціальний торговий патент видається лише за умови, що всі зазначені суб'єкти підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти.
Зазначена норма Закону виключена згідно розділу XIY Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” та деяких інших законодавчих актів” від 22.05.2003 р. N 849-IV.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення позовної заяви, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, ч. 3 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2008 року у справі № 2а-4080/08 - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2008 року у справі № 2а-4080/08 за позовом Дочірнього підприємства “Ніколь” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування рішення від 03.12.2007 року № 0001802340 про нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 975 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - скасувати.
В задоволені позовної заяви Дочірнього підприємства “Ніколь” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа Державна податкова адміністрація в Луганській області про скасування рішення від 03.12.2007 року № 0001802340 про нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 975 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 25.03.2009 року проголошений повний текст постанови.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
В.Г.Яманко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя І.В.Геращенко