03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2610/18211/2012
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11263/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
14 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Кабанченко О.А., Корчевного Г.В. при секретарі Бабіч К.А.
за участю: представника позивача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна,-
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутого майна-валюти в розмірі 25 000 дол. США, що станом на день пред'явлення позову складало 199 642,50 грн., а також стягнення 40 000 грн. безпідставно набутих коштів. Позивач посилається на те, що 15 вересня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підписано мирову угоду в процесі виконання рішення суду. В той же день, ОСОБА_6, начебто на виконання п.2.2 мирової угоди, отримала від ОСОБА_4 40 000 грн.. Після цього, мотивуючи, що цієї суми недостатньо відповідач отримала від ОСОБА_4 додатково 25 000 дол. США, які він позичив у ОСОБА_5. Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2011 року мирова угода між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнана не була через заперечення з боку відповідача. За таких обставин, на думку ОСОБА_5, у ОСОБА_6 відсутні правові підстави для набуття права на майно, а тому відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, вона зобов'язана була повернути потерпілому це майно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 779 826,85 грн. було закрито провадження у зв'язку із затвердженням мирової угоди, згідно умов якої зобов'язано ОСОБА_4 сплатити ОСОБА_6 заборгованість за Договором № 1 від 18 липня 2008 року в сумі 554 400 грн. до 17 квітня 2009 року, а ОСОБА_6 зобов'язується прийняти від ОСОБА_4 вказану суму заборгованості (а.с.69).
Вказана ухвала набрала законної сили.
15 вересня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підписана мирова угода (а.с.11). В той же день ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_4 40 000 грн. та 25 000 дол. США на виконання умов мирової угоди, що підтверджується відповідними розписками (а.с.12,13). Згідно договору позики від 15.09.2011 року вказану суму 25 000 дол. США ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_5 терміном до 15.02.2012 року (а.с.63,64).
21.03.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 свої права та відступив право вимоги які він має по відношенню до ОСОБА_6 відносно повернення нею набутого без достатньої правової підстави майна: грошових коштів в національній валюті в сумі 40 000 грн. та іноземної валюти в сумі 25 000 грн. (а.с.19).
На думку ОСОБА_5 відповідачка заволоділа грошовими коштами без достатніх на те підстав.
Проте, в розписках чітко вказано, що ОСОБА_6 отримала кошти від ОСОБА_4 на виконання мирової угоди.
Те, що дана мирова угода не була затверджена судом під час виконавчого провадження, відкритого на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 10.04.2009 року не могло бути перешкодою у прийнятті нею відповідних коштів.
Крім того, в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2012 року чітко зазначено, що стягувачем згідно розписки від 15.09.2011 року отримано кошти від ОСОБА_4 в сумі 40 000 грн. та 25 000 дол. США, залишок боргу становить 314 692,50 грн. (а.с.103,104).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-