Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
15 серпня 2013 року справа №2а-22123/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Бадахової Т.П., Старосуда М.І., при секретарі Крамській С.О., за участю представників позивача Мінько І.В., Соколюк О.Г., Мандрова О.А., представника відповідача Єрмакової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-22123/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Жовтневої об»єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі акту перевірки № 2809/23-2/34027947 від 18.11.2009 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001442342/4 від 08.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101239 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38800 грн., № 000145234/4 від 08.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30797,50 грн., № 0000982342 від 08.09.2010 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 86824,50 грн., № 0001432342/4 від 08.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 69649 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 62909 грн. Просив визнати вказані податкові повідомлення-рішення недійсними.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-22123/10/0570 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.03.2006 р. по 39.06.2009 р., за результатами якої складений акт № 2809/23-2/34027947 від 18.11.2009 р. (а.с. 26 т.1), в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ «Нові теплотехнології» вимог пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст.10 пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 116528 грн.; пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість «, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 255413 грн. (а.с. 243 т.1- 49 т.2). За наслідками перевірки Жовтневою МДПІ м. Маріуполя прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 26.11.2009 р. № 0001622342/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 174792 грн., в тому числі за основним платежем - 116528 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 58264 грн., від 26.11.2009 р. № 0001632342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 383119,5 грн., в тому числі за основним платежем - 255413 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями - 127706,5 грн.
За наслідками апеляційного узгодження податковим органом збільшена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток на 69614 грн. та прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 29.01.2010 р. № 0001622342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 174792 грн.. від 29.01.2010 р. № 0000062342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 69614 грн., в тому числі за основним платежем - 46409 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями - 23205 грн., від 29.01.2010 р. № 0001632342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 383119,5 грн., в тому числі за основним платежем - 255413 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 127706,5 грн.
Відповідачем за наслідками розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення № 0001632342/0 від 26.11.2009 р. (№ 0001632342/1 від 29.01.2010 р.) залишено без змін, скасовані податкові повідомлення-рішення № 0001622342/0 від 26.11.2009 р. (№ 0001622342/1 від 29.01.2010 р.). № 0000062343/1 від 29.01.2010 р., збільшена сума штрафних санкцій з податку на прибуток на 86824,50 грн. Податковим органом 13.04.2010 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000982342/2 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 86824,5 грн., № 0001632342 2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 383119,5 грн., № 0000972342/2 - про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101239 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 58264 грн.
Рішенням ДПА в Донецькій області від 18.06.2010 р. № 10161/10/25-013-5 скасоване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 р. № 0001632342/0 (від 29.01.2010 р. № 0001632342/1, від 13.04.2010 р. № 0001632342/2) в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 185764 грн. та штрафних санкцій в розмірі 64797,5 грн. та від 13.04.2010 р. № 0000972342/2 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 19464 грн., збільшена сума податку на прибуток, у зв'язку з чим відповідачем 25.06.2010 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001452342/3 - про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30797,5 грн., № 0000982342/3 - про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 86824,5 грн., № 0001423242/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 69649 грн. та штрафних санкцій в розмірі 62909 грн., всього 132558 грн., № 0001442342/3 - про донарахування податку на прибуток в розмірі 101239 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38800 грн., всього - 140039 грн.
Рішенням ДПА України від 01.09.2010 р. № 17963/7/25-0115 податкові повідомлення-рішення від 26.11.2009 р. № 0001622342/0, 0001632342/0 (від 29.01.2010 р. № 0001622342/1, № 0001632342/1, від 13.04.2010 р. № 0000972342/2, № 0000982342/2, 0001632342/2, від 25.06.2010 р. № 0001442342/3. № 0001452342/3, № 0000982342/3, № 0001432342/3) залишені без змін. Відповідачем 08.09.2010 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001423242/4 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 69649 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 62909 грн.. всього - 132558 грн., № 0001442342/4 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101239 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38800 грн., всього - 140039 грн.. № 0001452342/5 - про нарахування податку на прибуток в розмірі 30797,50 грн., № 0000982342/5 - про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 86824,50 грн.
З документів, які є в матеріалах справи вбачається, що ПП ОСОБА_6 виконав підрядні роботи в повному обсязі на загальну суму яка складає 362992,20 грн. (без ПДВ-302499,33 грн.) та отримав оплату за виконану роботу, задекларував отриманий дохід та сплатив податки до бюджету згідно з чинним законодавством, що підтверджується актом перевірки ПП ОСОБА_6 за № 3589/17-2/НОМЕР_1 від 23.12.2008 р. складеного за результатами перевірки проведеної відповідачем.
Первинні документи за договором № 8059 від 20.12.2007 між ТОВ «Нові теплотехнології» та ПАТ «ММК ім. Ілліча», є саме акти виконаних робіт: № 5/2 на суму 17997,60 грн. за грудень 2007 р., № 4/2 на суму 101215 грн. за грудень 2007 р., № 1/2 на суму 30663,6 грн. за грудень 2007 р., № 2/2 на суму 2902,8 грн. за грудень 2007 р., № 1/12 на суму 89812,8 грн. за грудень 2007 р., № 3/2 на суму 55220,4 грн. за грудень 2007 р., без номера на суму 74863,2 грн. за лютий 2008 р., загальна сума складає 372675.40 грн.
За даною господарською операцією всі первинні документи складені відповідно до чинного законодавства та в строк дії договору між ТОВ «Нові теплотехнології» та ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат» (з 20.12.2007 р. до 01.05.2008 р.)
Крім того, судова колегія зазначає, що в цих документах не містяться дати їх складання, що свідчить про те, що відповідач не надав належних доказів того, що ці роботи не були виконані.
У відповідності до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) (надалі - закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону N 334/94-ВР визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У відповідності до п. 11.2 ст. 11 Закону N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з п. 11.2.3 ст. 11 Закону N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:
а) нерезидентами;
б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
У відповідності з пп. 5.3.9 ст. 5 Закону N 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до статті 3 частини 2 Закону України 16.07.99р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон про бухгалтерський облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами другою, третьою ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, валові витрати повинні бути підтверджені документами, які свідчать про фактичне отримання результатів робіт (послуг). Правилами податкового обліку не встановлено, що валові витрати повинні бути безпосередньо пов'язані з отриманим доходом, таким чином, валовий дохід і валові витрати в податковому обліку можуть бути віднесені до різних податкових періодів.
В матеріалах справи є всі первинні документи що до цієї угоди. Крім того, не самі документи, ані договір не були визнані недійсними у судовому порядку.
Також колегія зазначає, що податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновок, що підрядні роботи виконані ПП ОСОБА_6 не були фактично отримані позивачем, а також, що ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції невірно встановив термін дії договору № 8059 від 20.12.2007 р., та вказав невірний строк його дії до 01.01.2008 року, оскільки строк дії договору, згідно додаткової угоди, був продовжений до 01.05.2008 року, відповідно до п. 7.1 цього договору. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що акт виконаних робіт між позивачем і ВАТ «ММК ім. Ілліча» без номера на суму 74863.20 грн. датований груднем 2007 року, тоді як він був укладений та підписаний сторонами в лютому 2008 року. (т.1 а.с.101-102).
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що вищевказана господарська операція не пов'язана з господарською діяльністю позивача, оскільки це суперечить статуту підприємства.
Таким чином обґрунтування відповідача щодо виключення з валових витрат суми 281739.00 грн. є помилковим.
Щодо господарської угоди між позивачем та ТОВ «Нові теплові технології, колегія суддів зазначає наступне.
Позивачем до матеріалів справи були надані всі первинні документи на виконання договору № 12/08-П від 25.03.2008 р., а саме копію договору № 12/08-П від 25.03.2008 р., копію акту виконаних робіт, копії платіжних доручень № 154 від 26.05.2008 р. на суму 55000,00 грн., № 279 від 05.08.2008 р. на суму 50000,00 грн. та № 282 від 08.08.2008 р. на суму 30000,00 грн., копію листа № 52/10-08 від 14.11.2008 р., ТОВ «Нові теплові технології» про уточнення призначення платежу по вищевказаним платіжним дорученням, в яких зазначено: «Суму 79 814,00 грн. зарахувати в оплату по договору № 12/08-П від 25.03.2008р.».
Відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили, що ці витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача.
Згідно п. 5.11 ст. 5 Закону України від 28.12.94 г. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, а перелік витрат, що не відносяться до складу валових витрат визначено п. 5.3 ст. 5 цього Закону. Витрати позивача щодо отриманих підрядних робіт не входять до переліку витрат, що не відносяться до складу валових витрат визначених пп. 5.3 та переліку обмежень передбачених пунктами 5.4-5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Колегія суддів зазначає, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, крім тих, що вказані у п. 5.3 ст. 5 Закону, з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.4-5.7 незалежно від отримання або очікування отримання доходу по ним.
Таким чином вищевказана господарська операція підтверджується первинними документами, а виключення з валових витрат суми 66511.66 грн. є помилковим.
Позивачем були надані всі первинні документи за договором № 15p/04 від 15.04.2008 р. між позивачем і Донбаською товарною біржею, а саме копія договору № 15 p/04 від 15.04.2008 р., копія акту приймання-передачі виконаної роботи по на незалежній оцінці від 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн., копія звіту про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 73, копія банківської виписки від 15.04.2008 р. яка свідчить про здійснення оплати за послуги.
Згідно з п. 3.1 даного договору, оцінка проведена з метою визначення розміру орендної плати.
Відповідно до п. 5.3.2. Закону України від 28.12.94 г. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Згідно з п. 8.3.9. для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
Відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи": «Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торгівельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.».
Нематеріальний актив - право на довгострокову оренду нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 73, придбаного позивачем 14.04.2008 р. (Свідоцтво № 1002-Ж від 14.04.2008 р., Договір про довгострокову оренду нежитлові приміщення від 14.04.2008 р. № 1002-Ж). Незалежна оцінка проведена 16.04.2008 р. після придбання нематеріального активу та з метою визначення розміру орендної плати (акту приймання передачі про виконання роботи по виконанню незалежної оцінки 16.04.2008 р. на суму 9900,00 грн.), а не для визначення вартості нематеріального активу, таким чином витрати на незалежну оцінку не можуть бути віднесені до первинної вартості нематеріального активу.
Таким чином, амортизації підлягає тільки первинна вартість нематеріального активу в порядку встановленому пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а витрати по незалежній оцінці нежитлового приміщення - це звичайні витрати підприємства і підлягають включенню в валові витрати, відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо законності виключення з валових витрат суми 9900,00 грн. є помилковим.
Крім того, згідно з договором № 08p/07 від 08.07.2008 р. між позивачем і Донбаською товарною біржею № 08p/07 від 08.07.2008 р., а також згідно копії акту приймання-передачі виконаної роботи по на незалежній оцінці від 10.07.2008 р. на суму 9000,00 грн., копії звіту про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Торгова, буд. 73, копії банківської виписки від 09.07.2008 р. оцінка проведена з метою викупу.
Згідно з підпунктом 5.3.2. Закон України від 28.12.94 г. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на: «Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.»
Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2. ст. 8 цього Закону «Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі».
Згідно п. 8.1.2 Амортизації підлягають витрати на: «Придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" «Придбання (створення) основних засобів зараховується на баланс підприємства за первинною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.»
Згідно з п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" «Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Виходячи з вищевикладеного, незалежна оцінка нежитлового приміщення не відноситься ні до одного типу витрат, які утворюють первісну вартість основного засобу, таким чином витрати на незалежну оцінку не можуть бути віднесені до первісної вартості придбаних основних засобів. Окремий об'єкт основних засобів в результаті виконання цих робіт не виникає.
Таким чином обґрунтування для виключення з валових витрат суми 9000,00 грн. також є помилковим.
Згідно з підпунктом п. 5.3.2. Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на «Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону».
Згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2. ст.. 8 цього Закону «Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі».
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинний документ (відповідний правовстановлюючий документ), що містить встановлені цим законом, обов'язковим реквізити, зокрема, зміст господарської операції, її обсяги і вартісну оцінку права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджених Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, норми якого застосовуються підприємствами, організаціями та інших юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних організацій), земля визнається активом підприємства (зараховується на баланс) за первісною вартістю, якщо ця земельна ділянка контролюється підприємством (належать підприємству на підставі відповідних документів, що свідчить про право власності на земельну ділянку) і її вартість достовірно визначена.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що Позивач не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відповідно не має об'єкта основних засобів. А складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ще не свідчить про те, що ділянка буде придбаватись у власність.
Оскільки при придбанні права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, а також передачі в оренду земельних ділянок зі зміною їх цільового призначення та земель запасу під забудову згідно норм Земельного кодексу України виконання проектно-вишукувальних робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є обов'язковим, то витрати платника податку на проведення проектно-вишукувальних робіт з підготовки та розроблення проекту відведення земельної ділянки включаються до складу витрат до яких прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Таким чином, обґрунтування відповідача та суду першої інстанції для виключення з валових витрат суми 8427,30 грн. є помилковим.
Крім того, вищеперерахованими первинними документами позивача не підтверджується заниження валового доходу або завищення валових витрат на суму 123190,00 грн., правових підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток в розмірі 30797.50 грн. немає., оскільки на сторінці 12 акту перевірки (т.1 а.с.31) містяться дані про валові витрати по розрахунках з резидентами, які сплачують податок на прибуток за ставкою нижчею, ніж зазначено ст.10 Закону України «Про прибуток підприємств» та не значаться підстави для донарахування податку на прибуток підприємства. Інших обґрунтувань для прийняття цього спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.
Стосовно податкового повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів № 0000982342/5 від 08.09.2010 року про донарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в сумі 86824,50 грн. та податкового повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів № 0001432342/4 від 08.09.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 69649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62909 грн. колегія суддів зазначає, що їх скасування пов'язано зі зменшенням сум донарахування податку на прибуток.
Колегія суддів приходить до висновку, що сума недоплати податку на прибуток складає - 7344.45 грн. та сума штрафних санкцій - 3672.23 грн., а всього на суму 11016.68 грн., що визнано позивачем у судовому засіданні та відноситься до його господарської діяльності.
Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові теплотехнології» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-22123/10/0570 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-22123/10/0570 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області № 0001442342/4 від 08.09.2010 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 93894,55 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 35127,77 грн.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області № 0001452342/5 від 08.09.2010 року про донарахування податку на прибуток в сумі 30797,50 грн.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів № 0000982342/5 від 08.09.2010 року про донарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в сумі 86824,50 грн.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів № 0001432342/4 від 08.09.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 69649 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62909 грн. .
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена 20.08.2013 року.
Головуючий О.О. Чебанов
Судді Т.П. Бадахова
М.І. Старосуд