Головуючий у 1 інстанції - Чальцева Т.В.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
20 серпня 2013 року справа №257/8497/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 12 липня 2013 року у справі № 257/8491/13-а (суддя Чальцева Т. В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 4 липня 2013 року звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовом (арк. спр. 1-3) до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (далі - УПФУ) про зобов'язання УПФУ згідно рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453 від 7 липня 2010 року без обмеження розміру грошового утримання, виходячи з розміру посадового окладу визначеного статтею 129 вказаного Закону України для суддів апеляційних судів з дати прийняття рішення Конституційного Суду України 3 червня 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 виплата грошового утримання судді у відставці, передбачена частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», провадиться без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з дати прийняття рішення Конституційного Суду України, тобто з 3 червня 2013 року.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 12 липня 2013 року (арк. спр. 20-23) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено шляхом зобов'язання УПФУ у відповідності з рішенням Конституційного Суду України, проводити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року (Закон № 2453) без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного статтею 129 вказаного Закону, для суддів апеляційних судів з дати прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 - 3 червня 2013 року.
Відповідач в апеляційній скарзі (арк. спр. 25-26) просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скарга обґрунтована тим, що на позивача поширюються гарантії соціального захисту суддів у відставці, передбачені статтею 43 Закону України «Про статус суддів», тому відсутні підстави для застосовування положення статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регулює порядок призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, оскільки вказана норма поширюється на суддів, які звільнились у відставку після 1 січня 2011 року.
Сторони про дату, час, місце судового розгляду повідомлені. Представником УПФУ надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_2 на підставі постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 2 листопада 2006 року за № 210-V звільнений з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Позивач перебуває на обліку відповідача з 1 березня 2007 року як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 18).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року у справі № 2-а-10207/08 (арк. спр. 8-11) зобов'язано УПФУ здійснити позивачу перерахунок довічного грошового утримання з 1 червня 2008 року згідно документам, наданим у 2008 році Донецьким апеляційним господарським судом супровідними листами від 14 квітня 2008 року за № 05-27.10 та стягнуто з УПФУ на користь позивача 7961 грн. 48 коп. різниці виплаченого та підлягаючого сплаті розміру довічного грошового утримання за період з 1 лютого 2008 року по 31 травня 2007 року.
19 червня 2013 року позивачем надано УПФУ заяву (арк. спр. 4) про виплату щомісячного довічного грошового утримання у відповідності до вимог частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям. За довідкою Донецького апеляційного господарського суду № 06-22.33 від 10 червня 2013 року (арк. спр. 6) заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді становить станом на 1 червня 2013 року 21448 грн. 90 коп., з якої оклад - 12617 грн., надбавка за вислугу років (70 %) - 8831 грн. 90 коп., тому сума грошового утримання - 90 % становить 19304 грн. 01 коп.
Відповідач листом № 140/Г-01-01-03 від 27 червня 2013 року (арк. спр. 5) відмовив у перерахунку довічного грошового утримання позивача - судді у відставці з посиланням на те, що виплата вказаного утримання провадиться у розмірі 90 %, що складає 12968 грн. 27 коп., оскільки позивач має стаж роботи суддею 27 років, визначеного в день виходу у відставку відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З огляду на викладене, відповідач вказав, що виплата довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється позивачу з дотриманням рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.
УПФУ в апеляційній скарзі посилається на відсутність права у судді здійснювати перерахунок пенсії при зміні розміру заробітної плати діючого судді та не погоджується з відсутністю обмеження в судовому рішенні максимального розміру виплат.
Станом на час звільнення позивача з посади судді діяла стаття 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року. За абзацом першим частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Тобто, станом на час звільнення щомісячне довічне грошове утримання позивача складало 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з огляду на стаж роботи 29 років 8 місяців 22 дні.
З 1 січня 2011 року діє частина 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (далі - Закон № 2453), за якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Згідно з частиною 4 статті 138 Закону № 2453 у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Відповідно до частини 5 статті 138 Закону № 2453 виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як свідчить пункт 17 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 8 липня 2011 року, який набув чинності з 1 жовтня 2011 року (далі - Закон № 3668), Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» змінено шляхом викладення пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення в такій редакції: «13. У разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України». Абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668 передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Як вказано Конституційним Судом України в рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, статті 127, 128 Конституції України безпосередньо не пов'язані з наданням, скасуванням, збереженням чи зупиненням пільг, компенсацій і гарантій, що гарантування незалежності суддів і заборона у будь-який спосіб впливу на суддів, передбачені статтею 126, мають забезпечуватися при виконанні ними своїх функцій, тобто, як встановлює стаття 129, "при здійсненні правосуддя". В рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 для окремих категорій осіб передбачено особливий порядок пенсійного забезпечення з урахуванням їх правового статусу, професійних обов'язків, підвищених вимог до дисципліни, обмежень та інших особливостей, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, що й зумовило встановлення додаткових гарантій соціального забезпечення таких осіб. Обмеження цих гарантій не відповідає статтям 3, 22, 48 Конституції України. Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
Стаття 130 Конституції України закріплює обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів. Відповідно до статті 6.1 Європейської хартії про статус суддів рівень оплати професійного виконання суддею своїх повноважень встановлюється таким чином, щоб ніщо не могло вплинути на його незалежність і неупередженість.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року встановлено, що частина 3 статті 138 Закону № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Крім того, зазначеним рішення Конституційного Суду України вказано порядок його виконання, а саме: підлягають застосуванню частини 1, 2 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина 3 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина 3 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: „Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: „Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Тобто, як вбачається з рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду № 06-22.33 від 10 червня 2013 року, що обумовлює залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 12 липня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 12 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва