Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
20 серпня 2013 року справа №812/4341/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Карабан Т. М., за участі представників від позивача Мерзлякової В. П. за дов., першого відповідача Шепіль В. В. за дов., за відсутності другого відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі № 812/4341/13-а (суддя Агевич К. В.) за позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до 1) Луганської митниці Міндоходів, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» 13 травня 2013 року звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-8) до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Алчевськкокс» переплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару податку на додану вартість в розмірі 1446914 грн. 38 коп.
Позов обґрунтовано тим, що позивачем сплачений податок на додану вартість з урахуванням відкоригованої митницею митної вартості товару, що підтверджується відміткою митного органу «сплачено» у вантажно-митній декларації, у зв'язку з чим загальна сума різниці між базою оподаткування, визначеною за шостим та першим методом, склала 1446914 грн. 38 коп. Позивач зазначає, що ПДВ сплачено в сумі 5449017 грн. 97 коп. замість 4002103 грн. 60 коп. при визначенні митної вартості по ціні контракту 130 доларів США.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року (арк. спр. 112-114) у задоволенні позову ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» відмовлено повністю та обґрунтовано це тим, що розв'язання судом питання про стягнення надмірно сплаченого ПДВ фактично буде визначенням митної вартості ввезеного товару, а у відповідності до діючого законодавства, судові органи своїми рішеннями не можуть підміняти інші державні органи.
В апеляційній скарзі (арк. спр. 122-124) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що порушене право позивача на повернення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість в розмірі 1446914 грн. 38 коп., яка була сплачена завдяки прийняттю Луганською митницею рішення про визначення іншої митної вартості, ніж заявлено декларантом, скасованому судом, може бути поновлено шляхом подання позову, а не лише за висновком державного казначейства. Крім того, позивач на полягає на тому, що товар надійшов під митне оформлення за періодичною митною декларацією (про що зазначено в графі 40 ВМД), а використана судом постанова Верховного Суду України від 7 вересня 2012 року стосувалося іншого предмету спору, за яким картка відмови у митному оформленні видана не за періодичною митною декларацією та з огляду на випуск товару у вільний обіг. Позивач у даному випадку випустити товар у вільний обіг був позбавлений.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5303/2012 (арк. спр. 11-14) відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Алчевськкокс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2012/000188/1 від 24 лютого 2012 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70202001/2012/00032 від 24 лютого 2012 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/5303/2012 (арк. спр. 16-20) апеляційну скаргу ПАТ «Алчевськкокс» була задоволена, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року скасована. Позов ПАТ «Алчевськкокс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації задоволений. Визнане протиправним та скасовано рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів від 24 лютого 2012 року № 702020001/2012/000188/1. Скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2012/000188/1 від 24 лютого 2012 року.
При прийнятті постанови від 23 жовтня 2012 року суд апеляційної інстанції виходив з наступного. 11 жовтня 2011 року між ПАТ «Алчевськкокс» (покупець) та компанією «Мечел Карбон АГ» (Швейцарія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № МС-DIS/2011 про те, що продавець зобов'язується поставляти, а покупець - прийняти та оплатити вугілля марки ГЖО в порядку та на умовах передбачених контрактом. Поставка товару здійснювалася на умовах DAP станція призначення «Комунарськ» Донецької залізниці. На підставі вищезазначеного контракту та згідно додатку № 4 від 28 грудня 2012 року позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар (ВМД № 702020001/2012/001067 - арк. спр. 91-103) за ціною договору, а саме 130 доларів США за одну тону, та подано декларацію митної вартості за формою ДМВ-1.
Луганська митниця за наслідками розгляду наданого декларантом пакетом документів склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00032 від 24 лютого 2012 року. Також, 24 лютого 2012 року митницею було прийняте рішення № 702020001/2012/000188/1 (арк. спр. 89-90), згідно з яким визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються неможливо у зв'язку з ненаданням зовнішньоекономічного договору, договору на закупівлю товару з третіми особами та із урахуванням цінової інформації, яка міститься у митного органу а також зазначено, що у зв'язку з неможливістю застосування першого методу, за результатами проведення консультації з декларантом згідно з вимогами статті 266 МК України митну вартість оцінюваного товару визначено за шостим резервним методом із розрахунку 177 дол. США/тн. на підставі інформації про ціни угод ідентичного за маркою, обсягом поставки, призначенням, та подібним за якісними показниками, оформленого по митній системі найближчим часом.
Задоволення позову суд апеляційної інстанції ґрунтував на тому, що використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально, однак в даному випадку матеріали справи № 2а/1270/5303/2012 не містять доказів того, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості імпортованого вугілля за першим методом є недостовірними, чи такими, які не піддаються обчисленню та є необ'єктивними, тобто такими, які на думку митного органу, перешкоджають застосуванню першого методу визначення митної вартості імпортованого товару. Так, ціна товару відповідає рівню цін на вугільний концентрат «ГЖО» на умовах поставки DAF - кордон України 130-190 дол. США за тону, згідно висновку ДП «Укпромзонішекспертизи». В експортній декларації та рахунках вантажовідправника зазначена ціна виробника 80 дол. США/тн., що не є меншою ціни товару в контракті позивача. Виходячи із наявних матеріалів справи та документів, наданих для митного оформлення, оцінюючи докази у їх взаємній сукупності, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/5303/2012 дійшов висновку про те, що відсутні будь-які умови чи застереження, які унеможливлюють визначення вартості імпортованого вугілля за першим методом.
20 листопада 2012 року ПАТ «Алчевськкокс» звернулося з заявою № 10-9227 (арк. спр. 29-30) до Луганської митниці, в якій зазначило, що 24 лютого 2012 року до митниці після отримання картки відмови № 702020001/2012/000188/1 від 24 лютого 2012 року до митного оформлення була подана нова митна декларація № 702020001/2012/001486 від 24 лютого 2012 року (арк. спр. 21-27) і декларації митної вартості з зазначенням ціни товару за шостим методом застосованим митницею в рішенні від 24 лютого 2012 року № 702020001/2012/000188/1 в розмірі 177 доларів США/тн та сплачено податку на додану вартість в розмірі 5449017 грн. 97 коп. замість 4002103 грн. 60 коп. при визначенні митної вартості по ціні контракту 130 доларів США. Позивач вказав про те, що завдяки скасуванню постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/5303/2012 картки відмови № 702020001/2012/000188/1 від 24 лютого 2012 року та рішення від 24 лютого 2012 року № 702020001/2012/000188/1 про визначення митної вартості, переплата до Державного бюджету України податку на додану вартість склала 1446914 грн. 38 коп. Позивач просив митницю повернути надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 1446914 грн. 38 коп. на депозитний рахунок 3734 для подальших розрахунків платника податків ПАТ «Алчевськкокс», код ЄДРПОУ 00190816, реєстраційний номер облікової картки 001908112065.
Луганська митниця у відповідь на заяву позивача надіслала лист від 11 грудня 2012 року № 1-15/11836 (арк. спр. 31-33) в якому зазначила, що відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України списання коштів на підставі рішення суду здійснює Державна казначейська служба України, але постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/5303/2012 не визначено суму надмірно сплачених митних та інших платежів та не вбачається, що митниця зобов'язана повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.
В якості доказу сплати позивачем податку на додану вартість за ВМД № 702020001/2012/00106 надане платіжне доручення № 1017 від 16 лютого 2012 року на суму 6500000 грн. та акт звірення попередньої оплати митних платежів станом на 1 березня 2012 року (арк. спр. 34-35).
Питання помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань врегульовані статтею 43 Податкового кодексу України та статтею 301 Митного кодексу України. В той же час, декларант - платник податку на додану вартість має можливість повернути надміру сплачений ПДВ за рішенням суду лише у разі, коли не скористався своїм правом отримати цю ж суму податку на додану вартість з Державного бюджету України в якості бюджетного відшкодування.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів надала 15 серпня 2013 року наступну інформацію № 1776/8/15-105 (арк. спр. 146-148).
За митною декларацією № 702020001/2012/001486 від 24 лютого 2012 року у декларації позивача за лютий 2012 року (вх. № 9012179651 від 16 березня 2012 року) до складу податкового кредиту (розділ ІІ) у рядку 12.1 (колонка Б) включено ПДВ у розмірі 5449018 грн., що додатково підтверджено витягом з реєстру отриманих та виданих податкових накладних (арк. спр. 159-160).
По декларації з ПДВ за лютий 2012 року з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9017759701 від 10 квітня 2013 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 19) у розмірі 38871371 грн. (арк. спр. 161-168).
У наступному звітному (податковому) періоді, а саме по декларації з ПДВ за березень 2012 року (вх. № 9020322513 від 19 квітня 2012 року) (арк. спр. 169-171) задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18) в розмірі 33591241 грн. та заявлено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2) у розмірі 5280130 грн.
Достовірність нарахування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року перевірено в ході планової виїзної документальної перевірки за період з 1 липня 2011 року по 31 вересня 2012 року, акт № 13/15-0/00190816 від 29 січня 2013 року (арк. спр. 149-158).
За даними картки особового рахунку позивача з ПДВ, сума бюджетного відшкодування за березень 2012 року у розмірі 5280130 грн. 30 липня 2013 року відшкодована в рахунок позитивного нарахування ПДВ (рядок 25) по декларації з ПДВ за червень 2013 року № 90342834717 від 17 липня 2013 року.
Таким чином, сума ПДВ у розмірі 5449018 грн. по вантажно-митній декларації № 702020001/2012/001486 від 24 лютого 2012 року включена до складу податкового кредиту лютого 2012 року та використана при формуванні від'ємного значення, вплинула на розмір суми бюджетного відшкодування заявленого позивачем у березні 2013 року, тому вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України ПДВ у розмірі 1446914 грн. 38 коп. задоволенню з цих підстав не підлягають.
З огляду на викладене в даній ухвалі, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись статтями 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 21 серпня 2013 року.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва