Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.
Суддя-доповідач - Яманко В.Г.
20 серпня 2013 року справа №812/5262/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2013 року у справі № 812/5262/13-а (суддя Каюда А. М.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку до публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, -
5 червня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом (арк. спр. 2-3) до публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року в сумі 184714 грн. 12 коп.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач добровільно не виконує обов'язки з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2013 року (арк. спр. 73-75) адміністративний позов УПФУ в м. Сєвєродонецьку задоволений повністю. Стягнуто з ПАТ «Укрхіменерго» на користь УПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року в сумі 184714 грн. 12 коп.
При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, своєчасно отримавши розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, не надав на них до УПФУ заперечення та не оскаржив їх в суді. Наявність заборгованості підтверджена карткою особового рахунку та розрахунком. Заборгованість станом на час розгляду справи не сплачена.
Відповідач не погодився з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов УПФУ задовольнити частково в сумі 152706 грн. 12 коп. та відмовити в задоволенні на суму 32008 грн. (арк. спр. 81-82).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що УПФУ включив до розрахунку боргу суму за січень 2013 року у розмірі 16862 грн. 96 коп., в той час як в позові період боргу визначений з лютого по квітень 2013 року. Крім того, апелянт вважає, що в розрахунку суми позову зазначено про донарахування сум витрат за 2012 рік на суму 15145 грн. 04 коп. без посилання на документ в якому зазначені ці суми та без конкретизації періоду стягнення. Також, апелянт зазначає, що розрахунки витрат не є вимогами, тому їх узгодження законом не вимагається. З наданими УПФУ розрахунками відповідач погоджується в межах позову лише на суму 152706 грн. 12 коп. та оспорює суму 32008 грн. з наведених вище причин.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду повідомлені, представників до суду не направили. УПФУ в поясненнях по справі визначило про розгляд справи за відсутності представника.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 161, частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України. Верховний Суд України в постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року у справі № 21-11а12 зазначив наступні висновки.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
На момент набрання чинності Законом № 1058 питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Платником витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 є публічне акціонерне товариство «Укрхіменерго», яке перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку. Згідно з розрахунком суми боргу ПАТ «Укрхіменерго» за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року до стягнення визначено 184714 грн. 12 коп., що підтверджено розрахунками та карткою особового рахунку (арк. спр. 6-9).
В справі наявні розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначення працівникам відповідача пільгових пенсій за Списком 2 відповідно до пунктів «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII (арк. спр. 10-41) складені УПФУ відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Відповідач погодився з сумою боргу за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року в розмірі 152706 грн. 12 коп.
Відповідач заперечує проти стягнення в межах поданого УПФУ в даній справі позову загальної суми 16862 грн. 96 коп. з огляду на визначення в розрахунку цієї суми як донарахованої за січень 2013 року та суми 15145 грн. 04 коп. донарахованої за 2012 рік.
Суд апеляційної інстанції під час дослідження розрахунку УПФУ суми позову по пільговим пенсіям за Списком № 2 за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року встановив наступне:
- в графі за лютий 2013 року включено донарахування за січень 2013 року по ОСОБА_2 в сумі 229 грн. 77 коп., ОСОБА_3 365 грн. 80 коп., ОСОБА_4 157 грн. 21 коп., ОСОБА_5 197 грн. 37 коп., ОСОБА_6 40 грн. 54 коп., ОСОБА_7 803 грн. 55 коп., ОСОБА_8 1712 грн. 35 коп., ОСОБА_9 11 грн. 75 коп., ОСОБА_10 1643 грн. 55 коп., ОСОБА_11 50 грн. 07 коп., ОСОБА_12 707 грн. 63 коп., ОСОБА_13 1503 грн. 67 коп., ОСОБА_14 1357 грн. 39 коп., ОСОБА_15 115 грн. 19 коп., ОСОБА_16 81 грн. 61 коп., ОСОБА_17 115 грн. 01 коп., ОСОБА_18 753 грн. 31 коп., ОСОБА_19 1480 грн. 29 коп., ОСОБА_20 1405 грн. 64 коп., ОСОБА_21 218 грн. 44 коп., ОСОБА_22 156 грн. 22 коп., в графі за березень 2013 року включено донарахування за січень 2013 року по ОСОБА_23 772 грн. 53 коп., ОСОБА_24 925 грн. 11 коп., ОСОБА_25 205 грн. 78 коп., ОСОБА_26 1084 грн. 02 коп., ОСОБА_27 769 грн. 16 коп., в графі за квітень 2013 року включено донарахування за січень 2013 року по ОСОБА_28 375 грн. 85 коп., ОСОБА_29 93 грн. 05 коп., загалом сума донарахування за січень 2013 року склала 17331 грн. 86 коп.;
- в графі за лютий 2013 року включено донарахування за 2012 рік 106 грн. 05 коп., 74 грн. 01 коп., 4 грн. 43 коп., 18 грн. 17 коп., 8 грн. 55 коп., 68 грн. 96 коп., 101 грн. 56 коп., 101 грн. 56 коп., 63 грн. 36 коп., 11 грн. 03 коп., 16 грн. 58 коп., в графі за березень 2013 року включено донарахування за 2012 рік 247 грн. 24 коп., 108 грн. 92 коп., в графі за квітень 2013 року включено донарахування за 2012 рік 457 грн. 32 коп. та додатково зазначено зняття за 2012 рік 100 грн. 34 коп. та 1543 грн. 45 коп., загалом сума витрат з урахуванням зняття за 2012 рік склала (1387,74 - 100,34 - 1543,45) = - 265,05 грн.
На вимогу суду апеляційної інстанції УПФУ надало пояснення (арк. спр. 98-101) щодо включення вище перелічених витрат на виплату та доставку пенсій за січень 2013 року до позову. Згідно з поясненнями позивача пенсії переліченим в розрахунку громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 призначалися не УПФУ в м. Сєвєродонецьку, а іншими територіальними органами Пенсійного фонду України. Суми витрат обраховані позивачем при подані позову у відповідності з приписами Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), в тих періодах коли отримані розрахунки від територіальних органів УПФУ та надіслані до виконання відповідачу.
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За пунктом 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
УПФУ надіслало відповідачу 14 січня 2013 року лист № 476/09-16/1 (арк. спр. 102) з вимогою відшкодувати витрати із виплати та доставки пільгових пенсій, який був складений виходячи з тих сум витрат, про виплату яких УПФУ з власних розрахунків та розрахунків надісланих іншими УПФУ було відомо станом на 14 січня 2013 року. Ті розрахунки сум витрат, які надійшли до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з інших територіальних органів після цієї дати, після їх попереднього направлення до виконання відповідачу були включені до розрахунку витрат заявлених у даній справі, а саме: розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі за 2013 рік отриманий позивачем 31 січня 2013 року вх. № 222/13, розрахунок УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинськ за 2013 рік отриманий 15 січня 2013 року вх. № 82/13, розрахунок УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки за 2013 рік отриманий 25 січня 2013 року вх. № 164/13, розрахунок УПФУ в Красноперекопському районі АРК за 2013 рік отриманий 22 січня 2013 року вх. № 149/13, розрахунок УПФУ в м. Рубіжному за 2013 рік отриманий 18 січня 2013 року вх. № 120/3, розрахунок УПФУ в Кремінському районі за 2013 рік отриманий 14 січня 2013 року вх. № 57/13, розрахунок УПФУ в Київському районі м. Донецьку за 2013 рік отриманий 24 січня 2013 року вх. № 172/13, розрахунок УПФУ в м. Лисичанську за 2013 рік від 10 січня 2013 року отриманий у січні 2013 року вх. № 165/03-10. Суми витрат за переліченими розрахунками були включені до витрат за лютий 2013 року з огляду на надіслання 8 лютого 2013 року перелічених розрахунків відповідачу з супровідним листом № 1765/03-14/1.
Загалом розрахунки витрат, додані до позову були направлені відповідачу 8 лютого 2013 року, 12 березня 2013 року та 5 квітня 2013 року, що й обумовило визначення періоду стягнення з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року.
Позивач вказує, що включення до розрахунку позову за березень 2013 року витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, понесених у січні 2013 року, обумовлено отриманням 1 лютого 2013 року розрахунку УПФУ в Слов'янську та Слов'янському районі за 2013 рік № 169 від 18 січня 2013 року, який відповідачу був надісланий 12 березня 2013 року із супровідним листом № 3314/03-14/1. В цей же період включені витрати по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_27, у зв'язку з отриманням 8 лютого 2013 року розрахунку УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки, який був надісланий 12 березня 2013 року на адресу відповідача із супровідним листом № 3314/03-14/1.
До розрахунку позову за квітень 2013 року позивачем включені витрати за січень 2013 року по ОСОБА_28 та ОСОБА_29 за розрахунком УПФУ в м. Костянтинівні та Костянтинівському районі за 2013 рік від 15 січня 2013 року, отриманий позивачем 31 січня 2013 року вх. № 222/13 та направлений відповідачу 8 лютого 2013 року з супровідним листом № 1765/03-14/1, тобто ці витрати належало включити до лютого 2013 року, але ця технічна помилка не вплинула на зміну загальної суми позову, оскільки заявлений період з лютого по квітень 2013 року.
Суми вказані в розрахунку, як донарахування за 2012 рік, свідчать про суми, які за цей період слід було сплатити, а суми зняття за 2012 рік свідчать про сплачені відповідачем витрати, з огляду на те, що різниця між донарахуванням та зняттям склала від'ємне значення - 265,05 грн., зобов'язань з оплати 2012 року у відповідача не виникає, тобто в загальній сумі позову витрати за 2012 рік не заявлялися.
Таким чином, з дотриманням вимог статті 71 КАС України УПФУ довело правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 1 лютого 2013 року по 1 травня 2013 року на загальну суму 184714 грн. 12 коп.
Відповідач не надав до справи докази того, що суми витрат виставлені УПФУ не за пенсіонерами, які працювали у публічному акціонерному товаристві «Укрхіменерго», та не надав документальні докази не вірного обрахування сум пред'явлених витрат.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача, не підтверджена належними та допустимими доказами, задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрхіменерго» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2013 року залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.Г.Яманко
Судді: Е.Г.Казначеєв
І.А.Васильєва