06 серпня 2013 року Справа № 35350/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Большакової О.О., Гуляка В.В.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області звернулось до суду з позовом до ВАТ «Сільгосптехніка», яким просило стягнути з відповідача заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2717,49 грн. з врахуванням штрафних санкцій і пені.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року, поданого відповідачем та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, загальна сума заборгованості ВАТ «Сільгосптехніка» складає 2717,49 грн., яка відповідачем не сплачена на день розгляду справи. Також позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яку останній отримав, не сплатив заборгованості і не оскаржив її. Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порушення полягає у тому, що всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судоустрій» суд не повідомив належним чином ВАТ «Сільгосптехніка» про дату, час і місце судового розгляду справи, чим позбавив відповідача його права на справедливий судовий розгляд.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ВАТ «Сільгосптехніка» є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і відповідно до ст. 17 цього Закону зобов'язане своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Абзацом 1 ч. 6 ст. 20 цього Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 зазначеної вище Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Отже, несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.
Як вбачається з розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2010 року, ВАТ «Сільгосптехніка» самостійно визначило суму страхових внесків в розмірі 1647,42 грн., однак не сплатило їх у встановлений строк.
Крім того, рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області від 16 червня 2010 року № № 616-620 до ВАТ «Сільгосптехніка» за несвоєчасну сплату страхових внесків були застосовані фінансові санкції і нарахована пеня в загальному розмірі 1070,07 грн.
Дані рішення ВАТ «Сільгосптехніка» отримало, однак не оскаржувало їх у встановленому порядку і не сплатило сум фінансових санкцій і пені, визначених цими рішеннями.
Зазначена вище сума заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунком суми позову, розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2010 року, рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області від 16 червня 2010 року № № 616-620 про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та розрахунками до них, копії яких є в матеріалах справи.
05 липня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області виставило ВАТ «Сільгосптехніка» вимогу № Ю 633 про сплату недоїмки із страхових внесків на загальну суму 68477,97 грн., яку відповідач отримав 20 липня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, і в яку входила і зазначена вище сума, яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки.
Відповідно до абз. 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
В апеляційній скарзі відповідач не вказав жодних заперечень по суті позовних вимог, зокрема, не зазначив про відсутність у нього спірної недоїмки та всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості позовних вимог чи їх розміру.
Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не повідомив належним чином ВАТ «Сільгосптехніка» про дату, час і місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про направлення судом відповідачу повісток чи повідомлень, однак зазначає, що відповідач мав право надати суду апеляційної інстанції докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції і у випадку обґрунтованості ненадання їх до суду першої інстанції апеляційний суд міг їх дослідити та надати оцінку.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2010 року у справі № 2а-6227/10/2270 за позовом Управління пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді О.О. Большакова
В.В. Гуляк