справа № 806/4024/13-a
категорія 5.1
05 серпня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Ковалю О.В., Антощук Є.С.,
Смолінській І.П.,
за участю представників позивача - Стасюка Р.Ф., Стасюка Б.Ф., Краснощок Н.М.,
представника третьої особи - Лисюк А.М.,
прокурора - Кравчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агентство" до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, прокуратури м. Житомира про стягнення 10884950,95 грн.,-
встановив:
Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агентство" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на прибуток у розмірі 10884950,95 грн. В обґрунтування позову вказав, що підтвердженням переплати сум податку на прибуток, крім розрахунку позивача, є лист Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 01.03.2013 року за №7498/10/20-02 в котрому останній повідомляє, що станом на 21.02.2013 року по особистому рахунку позивача рахується переплата податку на прибуток у розмірі 10884950,95грн. А тому, враховуючи приписи Податкового кодексу України у підприємства наявні усі підстави для відшкодування з бюджету сум надміру сплаченого податку на прибуток. Вважає, що у зв"язку із протиправною бездіяльністю податкового органу було порушено його право на повернення грошових коштів, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з наведених підстав, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема вказав, що управління казначейської служби прав позивача не порушувало, оскільки висновок на вказану в позові суму про відшкодування податку на прибуток до органів казначейства не надходив.
Представник третьої особи - Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області в судовому засіданні проти позову заперечував, з мотивів викладених у письмовому запереченні, просив в позові відмовити.
Прокурор в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агентство" є платником податку на прибуток.
Позивач протягом 2009-2012 років сплачував зобов"язання з податку на прибуток авансовими платежами, що підвереджується платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів (а.с. 125-182).
Відповідно до поданих ДПІ в м.Житомирі ( на даний час Житомирська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області) декларацій за звітні податкові періоди, у позивача виникло податкове зобов'язання на загальну суму 14363993 грн. (а.с.8-103).
В період з 03.11.2010 року по 21.12.2012 року позивачем було сплачено авансовими платежами грошові зобов'язання із податку на прибуток на загальну суму 30609143,55 грн.
За висновками Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області позивачу у зазначений період повернено на його поточний банківський рахунок суму 4599800,00 грн. та зараховано 100000,00 грн. в рахунок чергових платежів податку з доходів громадян, що підтверджується копіями виписок по банківському рахунку та даними податкових декларацій (а.с. 115-123).
Таким чином, враховуючи суму наявного податкового боргу на момент початку періоду розрахунку переплат суми, що повернені позивачу на його поточний банківський рахунок та враховані в рахунок поточних платежів, сума надмірно сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток становить 10884950,95 грн., що підтверджується листом ДПІ в м. Житомирі від 01.03.2013 року № 7498/10/20-02. (а.с. 105).
Позивач протягом 2012 року неодноразово звертався до Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області з проханням повернути надмірно сплачені кошти, проте відповіді про прийняте рішення стосовно повернення коштів не отримав (а.с. 109-113).
Таким чином, позивач вважає, що у зв"язку із протиправною бездіяльністю третьої особи - Житомирської ОДПІ, яка зобов"язана була скласти на направити до органів казначейської служби висновок про повернення надміру сплачених коштів з відповідного бюджету, порушено його право на повернення грошових сум в розмірі 10884950,95 грн. та просить ці кошти стягнути.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України).
Пунктом 43.1. статті 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Згідно п.43.3., п.43.4., п.43.5. ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Взаємовідносини органів ДПС, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, надходження яких контролюється органами ДПС врегульовано Порядком взаємодії ОДПС, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено наказом ДПС України, Мінфіну України, Держказначейства України № 974/1597/499 від 21.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1386/18681(далі-Порядок № 1386/18681).
Відповідно до п.5 Порядку № 1386/18681 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Отже, законодавством України за наявності вказаних обставин чітко передбачено процедуру повернення з бюджету надміру сплачених податків (грошових зобов"язань), а саме за висновками контролюючих органів.
Однак, що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача з Державного бюджету надміру сплачених сум податку на прибуток в розмірі 10884950,95 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст.43 Податкового кодексу чітко визначено умови і порядок повернення надміру сплачених грошових зобов"язань.
Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.
Така ж позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по адміністративних справах №К-21361/08 від 25 березня 2013 року, №К-37699/09 13 травня 2013 року, №К-29366/10 від 07 березня 2013 року.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд також звертає увагу на положення Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 р. № П-278/10, якою встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі К-29366/10 від 07 березня 2013 р.
В матеріалах справи відсутні докази того, що управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області порушені права позивача, а саме: не повернуто надмірно сплачені кошти.
Зокрема, як встановлено судом висновок про повернення позивачу сум надміру сплаченого податку на прибуток підприємств до відповідача від Житомирської ОДПІ не находив, а відтак у останнього не було підстав для повернення сум сплачених податків, тому будь-яких прав позивача відповідач не порушував.
Натомість, аналіз вищенаведених вище норм, дає підстави для висновку, що саме контролюючий орган, в даному випадку Житомирська ОДПІ, несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу Державної казначейської служби для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, тобто саме нею порушено права підприємства.
Таке ж твердження на обґрунтування позовних вимог наводить позивач в своєму адміністративному позові, однак на підтвердження даних обставин до матеріалів справи не було надано жодного рішення суду, яким було б встановлено протиправною бездіяльність Житомирської ОДПІ щодо ненадання висновку органу казначейської служби про повернення сум податків.
Відповідно до приписів ч. 1 ст.11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Разом з тим, в справі, що розглядається, суд не може вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність Житомирської ОДПІ протиправною з огляду на її процесуальний статус в даному процесі, який був визначений позивачем як третьої особи без самостійних вимог, а не відповідача, оскільки сам статус відповідача передбачає, що з його вини порушені права позивача.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що саме третьою особою, а не відповідачем в даному процесі порушено права позивача, а останній обрав невірний спосіб захисту своїх прав.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
В позові Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агентство" до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення 10884950,95 грн відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 09 серпня 2013 р.