Іменем України
29 липня 2013 р. 15:02 Справа №801/5149/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представника позивача - Богославської С.О., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної реєстрації речових прав Сімферопольського районного управління юстиції
про визнання протиправними дій та визнання наказу недіючим.
Обставини справи: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (далі відповідач) в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкту до експлуатації № КР 14212127974 від 26.07.2012р. по об'єкту «будівництво магазину продовольчих товарів, перукарні та ігрового залу по адресу: АДРЕСА_1 та по внесенню відомостей про скасування Декларації до єдиного електронного реєстру, а також позивач просить визнати недіючим наказ відповідача № 46-а від 01.04.2013р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкту до експлуатації є незаконними, будівництво об'єкту велось у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку з чим наказ відповідача № 46-а від 01.04.2013р. повинен бути визнаний недіючим.
Ухвалою від 17.05.2013р. суд залучив до участі у справі у якості третіх осіб Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації та Відділ державної реєстрації речових прав Сімферопольського районного управління юстиції.
Відповідач у судове засідання 29.07.2013р. не з'явився, під час розгляду справи надіслав письмові заперечення та адміністративний позов, в яких зокрема зазначив, що до нього надійшло подання Прокуратури АР Крим про те, що при заповненні Декларації про готовність об'єкту до експлуатації позивачем допущено зазначення недостовірних даних щодо підрядника виконаних робіт, а також відповідач просив розглянути справу за відсутністю представника.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи за відсутністю представників.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Згідно Договору оренди землі від 26.12.2007р. укладеного між Мирнівською сільською радою та позивачкою, остання прийняла в платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0409 га для будівництва магазину продовольчих товарів, перукарні та ігрового залу, розташовану в районі АДРЕСА_1 на 20 років до 2027 року.
Позивачка подала до Інспекції ДАБК в АР Крим декларацію про готовність об'єкту до експлуатації - «Будівництво магазину продовольчих товарів, перукарні та ігрового залу, АДРЕСА_1 (далі - Декларація), яка була зареєстрована відповідачем 26.07.2012 за №КР1421212797 (а.с.9-14).
Згідно Витягу Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації від 09.10.2012р. на підставі Свідоцтва про право власності САВ № 717515 від 24.09.2012р., яке видано Сімферопольською районною радою, за позивачем зареєстровано право приватної власності на магазин продовольчих товарів, перукарню та ігровий зал по адресу АДРЕСА_1.
01.04.2013р. відповідачем прийнято Наказ № 46-а щодо скасування реєстрації вищезазначеної Декларації, з якого вбачається, що він прийнятий за результатами розгляду подання заступника прокурора АР Крим від 31.01.2013р. вих. № 07/1-272 вих13.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначає Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII.
Згідно ст. 7 Закону державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами, яким є відповідач.
Згідно ст. 39 вказаного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно матеріалів справи об'єкт, стосовно якого було прийнято рішення про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації, відноситься до ІІ-ї категорії складності.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів .(ч. 4 ст. 39 Закону)
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст.39 Закону).
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації (ч.6 ст. 39 Закону).
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (ч. 9 ст. 39).
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч. 10 ст. 39).
Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 вказаного Закону, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності" 20.11.2012 від №5496-VI (набав чинності 05.01.2013, тобто на час прийняття оскаржуваного рішення) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Аналізуючи зазначену норму слідує, що вказана норма передбачає чіткі підстави для скасування реєстрації декларації:
- будівництво об'єкту на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
- будівництво об'єкту без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
При цьому, такі підстави повинні давати можливість зробити висновок про те, що об'єкт, якій збудовано є самочинним будівництвом.
Судом встановлено, що підставою для прийняття Наказу від 01.04.2013 №46-а є подання заступника прокурора АР Крим від 31.01.2013р. вих. № 07/1-272вих13 про виявлені порушення законів, а саме встановлення прокуратурою внесення позивачем до Декларації недостовірних даних.
З метою вжиття заходів щодо офіційного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, судом неодноразово Ухвалами від 01.07.2013р. та від 15.07.2013р. було витребувано докази результатів перевірки Прокуратурою АР Крим, на підставі яких винесений оскаржуваний Наказ.
Витребувані докази відповідачем суду не надані, надане письмове заперечення, в яких останній зазначив, що відповідно до відомостей Прокуратури АР Крим до зареєстрованої Декларації про готовність об'єкту до експлуатації внесено недостовірні відомості, а саме: у Декларації в якості підрядника зазначено ПП «Гладіатор», а його працівників - відповідними за виконання робіт, однак за інформацією ПП «Гладіатор» підприємством лише укладався договір на виконання будівельних робіт з позивачем, будь-яких робіт з будівництва об'єкту ПП «Гладіатор» не здійснювало.
Також в своїх запереченнях відповідач посилається на самочинне будівництво.
Судом встановлено, що до Декларації про готовність об'єкту до експлуатації позивачем включено такі відомості:
Графа 3 «Інформація про особу, відповідальну за проведення технічного нагляду»- ОСОБА_5, наказ КП «ІнженерБудСервіс» від 22.08.2008р. № 74-т/2008;
Графа 4 «Інформація про генерального підрядника» - ПП «Гладіатор», графа 6 «Інформація про осіб, відповідальних за виконання робі» - ОСОБА_6 Наказ ПП «Гладіатор» від 09.09.2008р. № 28;
Графа 10 «Інформація про дозвільні документи» - дозвіл на виконання будівельних робіт, наданий відповідачем 01.12.2008р. № 1312.
З наявних в матеріалах справи документів слідує, що укладання договору з ПП «Гладіатор» не спростоване відповідачем. Згідно Наказу № 28 від 09.09.2008р. ОСОБА_6 призначений директором фірми «Гладіатор» інженером за виробництвом робіт по будівництву магазину продовольчих товарів, ігрового залу по АДРЕСА_1, 09.09.2008р. ним підписана підписка виробника робіт (виконроба). Згідно Договору № 8 від 22.09.2008р. укладеного між КП «Інженербудсервіс» (виконавець) в особі директора Спектрова Олега Вікторовича та позивачем, виконавець приймає на себе технічний нагляд за здійсненням будівельних робіт по будівництву магазину продовольчих товарів з ігровим залом по АДРЕСА_1. Зазначені роботи оплачені, що підтверджується залученою до матеріалів справи квитанцією.
Стосовно посилання відповідача на самочинне будівництво суд зазначає, що як вже було зазначено вище згідно Договору оренди землі від 26.12.2007р. укладеного між Мирнівською сільською радою та позивачкою, остання прийняла в платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0409 га для будівництва магазину продовольчих товарів, перукарні та ігрового залу, розташовану в районі АДРЕСА_1 на 20 років до 2027 року.
01.12.2008р. позивачки виданий Дозвіл № 1312 на виконання будівельних робіт з будівництва магазину продовольчих товарів, перукарні та ігрового залу по АДРЕСА_1, з якого вбачається, що будівельні роботи буде проводити ОСОБА_6 - виконроб ПП «Гладіатор».
Отже матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо внесення позивачем недостовірних даних, які б свідчили про те, що будівельні роботи здійснювались іншими особами та про те, що об'єкт є самочинним будівництвом.
Крім того, слід зазначити, що з матеріалів справи також не вбачається що дані, про які йдеться в поданні прокуратури в будь-якій спосіб перевірялись та встановлювались саме відповідачем, як вимагає приписи ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідачем також не надано доказів здійснення перевірок з цього питання суб'єктів містобудівної діяльності, в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного наказу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
В адміністративному позові позивач просить суд визнати недіючим наказ без вимоги про визнання його протиправним та скасування.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Водночас, враховуючи заявлені позовні вимоги щодо визнання недіючим наказу, а також визнання протиправними дій про скасування реєстрації декларації, надані Законом відповідні повноваження відповідачу зі скасування реєстрації декларації, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 46-а від 01.04.2013р., як належний та достатній спосіб захисту права позивача.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В судовому засіданні 29.07.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 02.08.2013р.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати Наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим № 46-а від 01.04.2013р.
4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 17,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.