26.07.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/1888/2013р Головуючий
Категорія 48 в першій інстанції Лушніков В.Ф.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
26 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сундукова В.М.,
суддів: Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,
при секретарі: Івченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі прожиткового мінімуму на дитину до 6 років щомісячно.
Вимоги позову мотивовані тим, що з відповідачем вони з липня 2010 року проживають окремо, їх шлюб на даний час вже розірвано, дитина проживає з нею, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти з відповідача у розмірі прожиткового мінімуму на дитину до 6 років (972грн.) щомісячно.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача та стягуючи на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180,183 СК України та виходив з факту невиконання відповідачем його обов'язку з утримання свого неповнолітнього сина та з того, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З такими висновками суду першої інстанції слід погодитись.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Сторони сумісно не проживають, дитина проживає з позивачкою. Відповідач не приймає участі у матеріальному утриманні дитини.
Стаття 180 СК покладає обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України та, відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, не повинен перевищувати 50% заробітної плати особи, з якої проводиться стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача у розмірі 1/4 його доходу (заробітку), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Довід позивача про те, що суду першої інстанції необхідно було встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі є необґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивачем не надано доказів того, що відповідач має будь-який дохід, даних про це в матеріалах справи немає.
За таких обставин слід визнати, що суд обґрунтовано визначив розмір аліментів, відповідно до вимог ч.1 ст.183, ч.1 ст.184 СК України в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують, підставою для скасування рішення не являються.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: В.М.Сундуков
Судді: Т.П.Колбіна
В.І.Птіціна