Головуючий у 1 інстанції - Панас Н.Л.,
Доповідач - Тимченко О.О.,
Категорія 27
08 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Жданової В.С.,
суддів Корчистої О.І., Тимченко О.О.,
при секретарі: Шевченко А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 червня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування послався на те, що 09 січня 2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № DOXRRX03650688 на суму 4 065 грн. 36 коп., зі сплатою 12 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 09 січня 2009 року. Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував у зв'язку з чим станом на 11 квітня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 33 688 грн. 94 коп., із них: 3 434 грн. 96 коп. - заборгованість за кредитом; 275 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 460 грн. 02 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 27 438 грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1580 грн. 43 коп. - штраф (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв'язку зі спливом строків позовної давності .
З зазначеним рішення не погодився позивач ПАТ КБ «Приватбанк», приніс апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інтонації скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку у зв'язку зі спливом строків позовної давності невірно застосував положення норми матеріального права, а саме: застосував строк позовної давності з власної ініціативи, що є порушенням ч.3 ст.267 ЦК України, крім того суд не перевірив наявність факту переривання строку позовної давності. Також судом не було застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.
Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 80).
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідачки, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), яка мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Зазначеним вимогам судове рішення у повній мірі не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, який закінчився 10 січня 2012 року, а з даною позовною заявою звернувся до суду лише 07 травня 2013 року (а.с. 2-3), поновити пропущений строк не просив, оскільки у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Повність погодиться з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, що 09 січня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DOXRRX03650688 на суму 4065 грн. 36 коп. з обов'язком позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 09 січня 2009 року (а.с. 6-7, 42-50). Відповідно до розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором станом на 11 квітня 2013 року у зв'язку з порушенням взятих не себе зобов'язань у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 33 688 грн. 94 коп., яка складається з наступного: 3 434 грн. 96 коп. - заборгованість за кредитом; 275 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 460 грн. 02 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 27 438 грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1580 грн. 43 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-5).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такі самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наслідками порушення відповідачами зобов'язання щодо повернення суми кредиту є право позивача вимагати повернення частини кредиту що залишився та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, вимоги банку про повне погашення позичальником кредиту та сплату належних відсотків за користування коштами, сплату штрафних санкцій є таким, що ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У ч.4 ст.261 ЦК України, передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається в чиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. У позовній заяві ПАТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка виникла у період дії зазначеного договору, станом на 11 квітня 2013 року складає 33 688 грн. 94 коп.
Строк звернення до суду з зазначеними вимогами позивачем не пропущено, оскільки мало місце переривання перебігу позовної давності в зв'язку з особистою сплатою (перерахуванням) позичальником ОСОБА_1 20 січня 2011 року на розрахунковий рахунок банку (позикодавця) 500 грн. у рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором, що підтверджується меморіальним ордером № 18 GK від 20 січня 2011 року (а.с. 83-84).
Але суд першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення в порушення вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України, зазначені обставин не перевірив, доводи апеляційної карги в цій частині є обґрунтованими.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував зазначені вище положень норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та не надав їм належної правової оцінки.
Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом першої інстанції, фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, невірне застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, що в свою чергу призвело до поверхового та неправильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 336 грн. 89 коп.
Керуючись ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Заочне рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 червня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № DOXRRX03650688 від 09 січня 2008 року станом на 11 квітня 2013 року у загальному розмірі 33 688 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень 94 копійки із них: 3 434 гривні 96 копійок - заборгованість за кредитом; 275 гривень 33 копійки - заборгованість по процентам за користування кредитом; 460 гривень 02 копійки - заборгованість по комісії за користування кредитом; 27 438 гривень 20 копійко - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 гривень - штраф (фіксована частина); 1580 гривень 43 копійки - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 336 (триста тридцять шість) гривень 89 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: